Привіт, друзі! От зараз хочу спробувати передати цей холод, цю напругу, які ми тут пережили в ніч з 5 на 6 грудня 2025 року. Це не просто ще одна новина – це ніч, яка врізалася в життя мільйонів. Я зібрав для вас свіже – тут і офіційні зведення, і міжнародні ЗМІ, і купа постів із соцмереж. Ви ж знаєте, я люблю докопуватись до суті, а не просто переказувати. Ну що, розбираємось разом – бо цей блог живе завдяки вашим думкам у коментарях.
Все як завжди: глуха ніч, все навколо затихло. І раптом – рев сирен, повітряна тривога накриває країну, від Львова до Харкова. Росія запускає одну з найбільших атак із самого початку цієї війни. Генштаб ЗСУ рахує – 653 дрони, переважно ті самі Shahed, іронічно прозвані тут “мопедами” – через їхнє гудіння, як у старих моторолерів. До цього ще 51 ракета – від крилатих до балістичних. Чесно, це була ніч, що нагадала найгірші тижні 2022-го, тільки масштаби ще більші. Українська ППО працювала, як завжди, на межі – більше 700 цілей знищили, якщо вірити зведенням. Але, як і завжди, не все вдалося зупинити. Декілька прорвалися – і ось маємо наслідки.

Головна ціль – енергетика. Чому саме зараз, взимку? Бо росіяни намагаються вимотати нас, бити по станціях, по підстанціях, щоб залишити країну без світла і тепла. У Київській області пошкодили об’єкти, що живлять столицю. Я сам чув вибухи десь після опівночі – не спав, бо тривога. Вранці читаю: троє поранених уламками в Київській області. В Херсонській – аж 11 постраждалих, зруйновані будинки, порвані газопроводи. В Сумській – жінка поранена через обстріли. За добу – 19 цивільних поранено в Донецькій, Сумській і Херсонській областях. На щастя, загиблих цієї ночі немає, але ситуація напружена. Вимкнення світла у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Одеській – це не просто незручності, це удар по лікарнях, школах, бізнесу. Я пам’ятаю, як у 2022-му ми сиділи без світла тижнями – і ось воно знову.
Але сьогодні дісталося невеличкому місту Фастів. Там майже повністю була знищена будівля вокзалу укрзалізниці. Ось подивіться на ті жахливі фото.

Світлина для колажу були взяті звідси
Однак, вже сьогодні поїзди вже пустили тим напрямком.
Це просто герої нашого часу.
А це наслідки атаки на Дніпро:
Але давайте глянемо глибше. Ці Shahed – дешево, масово, ефективно. Один дрон коштує, кажуть, 20-30 тисяч доларів. Це дрібниці порівняно з мільйонними ракетами. Росія запускає їх хвилями, спеціально, щоб перенавантажити нашу ППО. Наші використовують усе – і Patriot, і Iris-T, і навіть мобільні групи з кулеметами. Так, збивають багато, але коли їх сотні, щось пролізе. А ракети? Оці “Іскандери”, “Кинжали” – летять так швидко, що вловити складно. Це, по суті, шахи, де один кидає фігури пачками, а інший балансує між стратегією і технікою. Я чесно скажу: якби не західна допомога, ми б не витримали такого тиску. НАТО дуже швидко відреагувало – польські винищувачі підняли, бо була реальна загроза.
І трохи про контекст. Саме цієї ночі у Маямі йшли переговори США, України та Росії щодо можливого перемир’я. Зеленський і його команда заявили прямо – це спроба залякати нас під час мирних розмов. Я повністю погоджуюсь: це класика, Росія демонструє силу, щоб диктувати умови. Але Україна не здається. Президент сказав: такі удари лише роблять нас міцнішими. У західній пресі пишуть, що це тиск перед зимою, щоб зламати опір. Я моніторю X (колись Twitter) – там купа відео: дим над Києвом, над Дніпром, над Харковом. Хтось пише – “Вибухи всю ніч, але тримаємось!” Інший викладає фото руїн у Слобожанському, Дніпропетровщина. Це не просто картинки – це наше життя.
І ще, гляньте на фото. Перше – дим від удару по енергетичці біля Києва, ранок 6 грудня. Чорний стовп – це не кіно, це наш ранок. Друге – руїни будинків у Слобожанському після ракетного удару, люди шукають щось у уламках. Третє – сліди дронового удару під Києвом. Ось чому ми не можемо просто зробити вигляд, що це не з нами.
Я часто звертаюся до вас, мої читачі, тому що ви не женетесь лише за сенсаціями — вам цікаво, як усе це впливає на наше майбутнє. Давайте чесно: енергетика України — це ще радянська мережа, але ми її постійно оновлюємо. Коли по ній б’ють, наслідки летять хвилею. Одна підстанція “лягла” — і цілий регіон може опинитися без світла. Взимку це особливо жорстко: ні електрики, ні тепла, ні води, зв’язку теж нема. Міжнародне енергетичне агентство вже порахувало: такі атаки з’їдають у нас 5-10% ВВП за сезон. Але ми не пасемо задніх — сонячні батареї, генератори, децентралізовані мережі. Я сам поставив панель на дах, і вона не раз виручала. Війна ніби змушує нас еволюціонувати швидше.
Є ще й психологія. Як війна впливає на людей? Ми тут звикли до постійних сирен, але кожна з них — це стрес, особливо вночі. Діти сидять у сховищах, дорослі не сплять. Дослідження з Harvard кажуть: хронічний стрес від війни — і ось у 20-30% людей вже PTSD. Та українці міцні. Ми жартуємо, підтримуємо одне одного. У X повно мемів про “Shahed-party” — так і виживаємо.
Давайте ще про світ. НАТО вже не просто дивиться з боку — їхні винищувачі чергують над Польщею, бо ракети можуть прилетіти і туди. Це як холодна війна, але тепер із дронами. ЄС обіцяє ще більше допомоги: генератори, трансформатори. А США? Вони там у Маямі домовляються, але після такої атаки домовитися навряд чи вийде. Вважаю, це тільки підливає масла у вогонь. Російські джерела, як завжди, розповідають, що це “відповідь” — але ми ж розуміємо, що до чого.
Друзі, я не хочу вас лякати, просто кажу як є. Це частина стратегії виснаження. Взимку 2025-го Росія хоче, щоб ми замерзли й здалися. Але не дочекаються. Ми відновлюємося швидше, ніж вони встигають бити. Енергетики з “Укренерго” вже через кілька годин після атаки ремонтували лінії. Волонтери розвозять генератори, люди підвозять їжу. Ось вона, сила спільноти. Як і тут, у блозі: ви пишете коментарі, ділишся лінками — разом ми сильніші та розумніші.
Я ще пам’ятаю, як у 2023-му були схожі атаки — і ми вистояли. Тепер у нас і технології крутіші: AI у ППО рахує траєкторії, наші дрони б’ють по складах ворога. Це вже війна технологій. Можете погуглити про NASAMS — це як щит із ракет. Або про наші дрони, що летять на тисячі кілометрів. Ми не просто жертви — ми даємо відсіч.
Та не забуваймо про людей. Поранені — це не статистика. У Херсоні постраждали 11 людей, серед них діти й літні. Я знаю, бо мій друг із того регіону писав: “Сусідка у лікарні, будинок згорів.” Боляче. А ще влучили по промислових зонах, залізниці у Києві. Навіщо? Їм треба зупинити нашу логістику.
Зараз ситуація більш-менш стабільна, але удари можуть повторитися. Я раджу стежити за офіційними каналами: Генштаб ЗСУ, Міноборони. І не ведіться на фейки — у X їх повно. Бачив пост про “сотні загиблих” — це відверта брехня.
Ця ніч була довгою. І текст вийшов довгим — хотів розказати все, як є. Пишу це від серця, бо сам тут живу, і ви для мене велика підтримка. Діліться у коментарях, як ви ставитеся до таких атак, чи вірите у переговори. Обговоримо разом. До наступного разу — тримайтеся й хай небо буде мирним.