Знаєте, я дивлюся на останні новини з-за поребрика і не можу позбутися відчуття, що ми спостерігаємо фінальний акт якоїсь абсурдної п'єси. Ви точно бачили ці повідомлення від британської розвідки, про які вже розтрубили всі притомні медіа. Суть проста до ідіотизму: кремлівській верхівці, усій цій "еліті" в дорогих костюмах, офіційно заборонили користуватися смартфонами. Більше того, їх тепер пересадили на "стерильні" автівки, які перед виїздом особисто обнюхують собаки ФСО.
Це ж якийсь сюрреалізм, погодьтеся. Люди, які роками розповідали нам про "аналоговнєт", про велич російських технологій і про те, як вони от-от створять власну цифрову екосистему, тепер бояться звичайного iPhone, як чорт ладану. Виявляється, у "великій і могутній" державі головною загрозою національній безпеці став не авіаносець НАТО, а китайський гаджет у кишені міністра.
Я часто думаю про те, як вони там почуваються. От сидить якийсь умовний Патрушев чи Медведєв (хоча останньому без смартфона, мабуть, зовсім сумно — де ж ще писати свої нічні марення?), і боїться навіть дихнути в бік свого водія. Бо за новими правилами, кожен шофер тепер — потенційний агент впливу, а кожне натискання кнопки на екрані — це сигнал для наведення ракети прямо в лисину вождя.
Це і є той самий "справжній суверенітет", про який вони так мріяли? Поки телевізійні пропагандисти, бризкаючи слиною, кричать про "монолітне суспільство" і малюють путіну космічні 87% підтримки, реальність б'є під дих. Якщо тебе так сильно любить народ, то навіщо тобі собаки, які обнюхують твої штани на предмет вибухівки? Якщо ти впевнений у своїх підлеглих, навіщо відбирати у них телефони?
Мені це нагадує старі казки про параноїдальних царів, які пробували кожну страву з рук дегустаторів і спали в кімнатах без вікон. Тільки замість дегустаторів тепер — кінологічна служба, а замість вікон — бетонні стіни бункера. Замість технологічного прориву ми бачимо тотальний відкат до "скреп". Знаєте, я не здивуюся, якщо завтра в Адміністрації президента з’являться вакансії голубівників або фахівців із сигнальних вогнищ. Уявіть собі: "Секретний указ №404 доставлений поштовим голубом Сєрьожею". Звучить цілком у дусі сучасної РФ.
Найбільше мене забавляє цей контраст. Ці люди ще вчора погрожували перетворити світ на "радіоактивний попіл" і вихвалялися гіперзвуковими ракетами, які нібито неможливо збити. А сьогодні вони падають у непритомність, якщо в когось у коридорі раптово спрацював будильник на годиннику. Великі геополітики перетворилися на заляканих мишей, які забилися в найтемніші кутки свого підземелля.
Страх — це дуже цікава штука. Він має властивість масштабуватися. Спочатку ти боїшся опозиції, потім — власних олігархів, потім — генералів, а врешті-решт починаєш боятися навіть мікрохвильовки на кухні. Стіни бункера продовжують невблаганно стискатися. Зона комфорту колись "великого лідера" тепер дорівнює розмірам того самого легендарного резинового чемоданчика, який за ним носять.
Ми з вами розуміємо, що це не просто заходи безпеки. Це агонія системи, яка побудована на брехні та насильстві. Коли ти знаєш, що тебе ненавидять мільйони (і не лише за кордоном, а й у власних кабінетах), параноя стає твоїм єдиним вірним супутником. Кожен, хто заходить до кабінету, — потенційний вбивця. Кожна усмішка колеги — прихована зневага.
Я переконаний, що цей психоз тільки посилюватиметься. Режим, який харчується кров’ю і страхом, рано чи пізно починає поглинати сам себе. Вони вже не можуть довіряти цифрам, не можуть довіряти зв’язку, не можуть довіряти людям. Це глухий кут.
Що далі? Можливо, путін почне виходити до народу в скафандрі з чистого свинцю? Або накаже вирити тунель від Кремля до Пекіна, щоб пересуватися виключно під землею? Час покаже. Але одне я знаю точно: стіни, які вони будують навколо себе, зрештою стануть їхньою в'язницею.
Продовжуємо спостерігати за цим цирком. Головне — пам’ятати, що під цими залізними обладунками і за бетонними стінами ховається лише маленька, залякана людина, яка понад усе боїться розплати. А вона обов’язково прийде.
ТЕРРОРИСТИЧНИЙ РЕЖИМ КРЕМЛЯ БУДЕ ЗНИЩЕНИЙ!
НІ ВІЙНІ!