У світловідношенні останніх повідомлень Instytut for the Study of War (ISW), російське керівництво, здається, обирає тактику тривалого наступального курсу в Україні, не виражаючи намірів стосовно початку мирних переговорів. Аналітичні дані свідчать про те, що Кремль планує продовжувати свої військові операції протягом літа, а можливо, навіть до осені.
Особливу увагу аналітики присвячують активності російських сил у напрямку Куп'янськ-Борова-Лиман. Це регіон, де зафіксовано значний рух та підготовку до нових наступальних дій. Такий ход подається як частина більш широкої стратегії, сформульованої Путіним, яка базується на принципі "поступової виконавчості". Цей метод передбачає постійне, хоч і повільне, наступальне рухіння, метою якого є витримування та поступове захоплення територій.
Така тактика дає Росії можливість утримувати тиск на українські війська, не зважаючи на втрати, що виникають внаслідок таких операцій. За словами експертів ISW, ця стратегія має потенціал тривати довго, можливо, без чітко визначеної кінцевої точки, що ставить під питання можливість швидкого завершення конфлікту через дипломатичні засоби.
Зазначається також, що такий підхід може мати серйозні наслідки для обох сторін, враховуючи економічні та людські втрати, а також глобальну політичну стабільність. Проте, поки що немає видимих ознак того, що одна зі сторін готова відступити або припинити вогонь.
У контексті майбутнього конфлікту, аналітичні прогнози підкреслюють важливість для України зберігання міжнародної підтримки, яка буде критичною для зменшення ефективності російської стратегії "вечного наступу". У разі успішного співробітництва з союзниками, Україна може не тільки утримувати оборону, але й шукати можливості для контрнаступальних операцій.
Висновком є те, що ситуація залишається складною та невизначеною, і ключовими факторами є як внутрішня стратегія України, так і міжнародна реакція на російські дії. Конфлікт, очевидно, має тривати ще декілька місяців, і його результат буде залежати від множини змінних, включаючи політичні, економічні та воєнні фактори.