Вітаю своїх читачів! 👋
Останні кілька років я частенько задумуюсь про те, що таке Україна, що з нею не так, і які зміни повинні відбутись для того, аби життя українців стало кращим. Подібні роздуми вимагають відповідей на багато запитань, і одне з таких запитань - "як відрізнити українця від неукраїнця, та хто такі, ці українці?"
Питання досить складне, але тут головне почати, і далі вже буде важко зупинитись, бо це питання також дуже цікаве.
Перш за все варто зрозуміти, що українськість, або американськість, або ще щось, це є певним атрибутом якоїсь групи людей, котрий відрізняє їх від інших людей.
Найбільш очевиднішими атрибутами є колір шкіри та інші характеристики, котрі можна побачити очима, як от людина може мати вузький розріз очей, або широкий ніс, або ще щось не таке, як у інших. Ці характеристики передаються людям з генами, тому якщо маємо дитину, чиї батьки мають різні атрибути, то на виході отримаємо якусь суміш тих атрибутів.
Впродовж своєї історії люди частенько змінювали своє місце проживання, окуповували чужі території, або були окуповані іншими народами, і це призвело до того, що умовних "чистокровних" українців, або поляків, вже практично не залишилось, тому ми відразу можемо виключити родовід з нашого рівняння.
Тобто, людина, чиї батьки не є українцями - може стати українцем.
Політичний філософ Андрій Павленко каже, що українець - це шлях. Під цим він має на увазі те, що українську ідентичність віками намагались знищити самі знаєте, хто, і що нам усім треба пройти довгий шлях очищення від навіяних нашими ворогами меншовартості та міфів про те, ким ми є.
В цьому є сенс, але відповіді на питання воно не дає.
Нещодавно я переглянув розмову з Іваном Семесюком - культурним діячем широкого профілю та вжитку, і він для себе поки що зупинився на такому визначенні українця.
Українець, в наш час - людина всякого походження, котра перебуває в українському культурному полі. А як визначити українське культурне поле? Треба дивитись, яким чином виробляється культура. Основний інструмент її виробництва - українська мова. І якщо людина її активно використовує, споживає, і знаходиться в культурному українському полі - це, безумовно, українець. Але ми не говоримо про якість.
На мою думку це визначення досить близьке до правди. Саме тому я вважаю, що ідея, ніби люди, котрі й надалі продовжують послуговуватись російською в Україні, це такі ж самі українці, як і ті, що послуговуються українською - брехня та маніпуляція, розрахована на лохів.
Тому що Україна - це не чорнозем, це люди, що несуть в собі українську культуру, і мова є серцем цієї культури, без людей, що послуговуються українською в своєму приватному житті, не стане й України.
На жаль, у нас таких людей достатньо, але з кожним роком все більше таких людей переходить на українську. Якщо говорити трейдерським жаргоном - то у нас дуже моцний аптренд, і він лише почався. І зважаючи на той даунтренд, який у нас був останні триста років, нас очікує дуже багато хороших речей в майбутньому. 😊
Дякую за увагу, та переходьте на українську (якщо ще не перейшли)! 👋