Це Андер Голт, перший Криптопанк з Вулика (Punk on Hive) в колекції 
Постійна персональна сторінка Андера Голта
Я ніколи б мабуть не написав художнього оповідання, якби не натрапив на заклик 
Коли людина вперше чує про nft-токени криптопанків, які купують за гроші, а часто й за шалені гроші, це може здатися божевіллям. Перші криптопанки стали легендою, і тепер чи не на кожній nft-платформі з'являються їх нові версії. Як палкий прихильник Вулика, я просто не маю права не стати власником свого Криптопанка з Вулика або невеличкої їх колекції. Це нова реальність зі своїми новими правилами та звичаями. Вважаю, треба пристебнути ремені безпеки та приймати цю нову реальність. Принаймні в тій її частині, що не суперечить твоїм принципам.
Тепер повернемося до Андера Голта.
Якось я дізнався про один епізод з його життя, який би назавжди залишився невідомим, аби не заклик шановного
✲✲✲
ГОЛОС ІЗ ТЕМРЯВИ
Вже кілька місяців Андер божеволів від наркетів, що копалися під його вікнами, відшукуючи закладки наркоти.
За своєї молодості Андер купував марихуану на циганських точках на районі, намагаючись не натрапити на поліцейські патрулі. Але він майже не пам'ятав тих буремних часів. Пройшли роки, і він став правильною, як йому здавалося, людиною.
Часи змінюються. Зараз тема працює інакше. Чи не на кожній вільній стіні міста можна знайти графіті з рекламою каналів в Телеграмі, через які продають різні наркотичні засоби. Перераховуєш гроші, і тобі кидають повідомлення з координатами твого "скарбу". Дістаєшся зазначеного місця, і починаєш копатися в землі, немов дитина у пісочниці.
Торговці наркотою непомітно заривали свої "скарби" у дворі Андера, і майже щодня сюди стали навідуватися шукачі тих "скарбів".
– Чому саме мій двір? Невже немає інших місць? - обурювався Андер. Щодня його злість наростала.
– Сука, попалися би ви мені під гарячу руку, коли зариваєте свої "скарби", - періодично лаявся Андер.
Він ладен був йти битися з тими копачами "скарбів". Проте здоровий глузд, дружина та діти ще якимось чином стримували запальну вдачу Андера. Здавалося, що терпець скоро увірветься, і він накоїть якоїсь біди.
✲✲✲
Андер одягнув свої спортивні речі, вийшов з квартири та побіг сходами на вулицю. Якийсь камінець потрапив у правий кросівок та заважав бігти. Він вийшов з під'їзду, сперся на ліхтарний стовп, витрусив кросівок та присів, аби взути його назад.
– Гнида, ти що там копаєш? - почув він голос з вікна сусіднього будинку. Було вже темно, і Андер не бачив, хто кричить до нього. Власник голосу, схоже, був напідпитку.
– Ти-ти, гнида! Як ви мене задовбали, кончені уроди. Йди нахєр звідси, гнида кончена. Щоб ви всі повиздихали, уроди кляті! - усе гучніше волав якийсь невідомий голос із темряви.
– Це я урод кончений? - кулаки та вилиці стиснулися самі собою, ком підкотив під горло так, що стало важко дихати. Лють оволоділа Андером, і він був ладен розірвати на шматки невідомого власника п'яного голосу з вікна.
– Ти що там таке базариш, бидло синєлобе, - крик у відповідь ледь не злетів зі зчеплених вуст Андера, але раптом він завмер.
Невідомий голос того бидла, наповнений зневагою та ненавистю, уособлював усі почуття Андера до наркоманів, яких він так само ненавидів. Але зараз у шкірі наркомана йому довелося бути самому. Він на собі відчув усю глибину темної та деструктивної сили своїх почуттів.
Враз Андеру відкрився його особистий внутрішній демон, який, як виявилося, спокійно та непомітно жив у глибині його душі. І зараз так несподівано ця темна сторона обрушилася на нього самого через невідомого власника п'яного голосу з темряви.
Насилу Андер змусив себе промовчати. Ані слова не злетіло з його зчеплених вуст. Насилу він зупинив свій порив бігти до під'їзду власника невідомого голосу. Кулаки розтиснулися, і невеселі думки накрили Андера.
Безперервні прокльони власника голосу не припинялися, але Андер їх вже не чув. Він мовчки зав'язав кросівок, та неспішно поплентався на стадіон.
✲✲✲
Друзі, мої вітання!
На Вулику я пишу головним чином під ніком
Але майбутнє настало швидше, аніж я планував, і перший допис виявився художнім. Це взагалі несподіванка, писати художні твори я ніколи не збирався.
Це моя перша [і можливо остання?] спроба художнього міні-оповідання 😳. Буду вдячний за зворотній зв'язок та підтримку. Якщо, звичайно, допис чогось вартий на ваш погляд.
✲✲✲
Колекція Криптопанків з Вулика
Твіттер CryptoBandera 👉 https://twitter.com/Crypto_Bandera