Навіть в цифрову епоху я лишаюсь прихильником паперових книжок. Книжки - це напевне єдине, що я продовжую накопичувати у великих кількостях. Але от мені подарували аудіо книгу, та я вперше її прослухав повністю. Хвилина реклама - в додатку Абук це дуже зручно, можна закачати книгу та слухати коли відсутній інтернет, можна вибирати глави в навігації. Отже рекомендую, та тепер іноді купуватиму і аудіо книги, хоча звичайно перевага буде завжди за папером.
"Революція" - це гарна цеглина в стіну української політичної історії. А також, цілком можливо, нова реклама для Юлії Тимошенко. Так і лунає фанатичний відголосок "Юля, Юля" і це особливого кумедно в контексті останнього корупційного скандалу.
Турчинов, безперечно, цікава особистість: трудоголік, дуже віруюча людина, яскравий приклад протестанстської етики і духу капіталізму (він в книжці згадує Вебера). Це певна загадка - чому він так фанатично вірить ще й в Юлю. Але для об'єктивності - згадуються й моменти, коли він був категорично не згодний з ЮВ та навіть дивувався її амбіціям та сприйняттю світу.
Особливо мені цікаво було прослухати про період 2005-2010 років, не всі деталі були мені відомі, та й напевне деяка інформація публікується вперше.
Книга дуже збалансована, достатньо дипломатична, але іноді Олександр Турчинов не соромиться категоричної оцінки та негативної характеристики окремих політиків. Особливо дісталось Ющенку, Шепєлєву та Анатолію Гриценку. "Вічний непрохідний" полковник згадується особливо часто й в доволі в кумедних ситуаціях. Цікаво, до речі, куди він зник з політики.
Події Революції Гідності - крізь призму особистого погляду Турчинова, тому деякі аспекти з історії Майдану не розкриті, іншим же приділено багато уваги, як і особистій участі Турчинова.
В цілому - цікаво, адже так чи інакше, Турчинов був не надто публічним, але одним з лідерів Революції Гідності.
Щодо багатьох інших моментів, то згадуєються корупція регіоналів, він нарікає на депутатів-перебіжчиків. Але, звісно, ні слова про "Батьківщину" і її п'ятірочників (сума щоб потрапити в прохідний список), продаж квот, посад, тощо. Тому, звісно, сприймати цю інформацію варто без фанатизму й захоплення. Ці "старі" політики безперечно спробують повернутись, але такі спроби новим українським суспільством, швидше за все будуть сприйняті без ентузіазму.
Для широти картини, я колись читав книжки і "з іншого боку" - Азарова, Клименка - то там набагато більше й самовихваляння і обмаль якоїсь інформації для роздумів.
"Революцію" можу сміливо рекомендувати всім, хто цікавиться політикою й історією.