На жаль, в інформаційному просторі зараз поширюється небезпечна тенденція — підготовка суспільства до позитивного ставлення до масової міграції з країн третього світу. Доведеться сказати кілька слів на цю тему.
(На фото - палаючий Дніпро 26 квітня 2026)
Нещодавно на зустрічі Кирила Буданова в CEO Club Ukraine один з учасників бідкався про складнощі імпорту мігрантів:
Ну а звідки ви їх берете?
Бангладеш, Індія, Колумбія, Ефіопія… Перепробували вже все.
Можливо, я б і пропустив цей фрагмент повз увагу — ну такі вже «цинічні бариги», які думають лише про свій бізнес і прикриваються словом «економіка». Таких не дивно зустріти.
Але коли Володимир Поперешнюк, засновник «Нової Пошти», написав цілий пост на цю тему — це вже інший рівень. Я дуже поважаю його як підприємця, людину, яка глибоко цікавиться економічною теорією, фінансує видання Австрійської школи та мислить стратегічно. Але тут він помиляється.
Ось із чого він починає:
«Міф про те, що трудові мігранти “забирають роботу” в українців — такий же абсурдний, як і міф про те, що технології створюють безробіття або що імпортні товари знищують вітчизняних виробників».
На жаль, зараз нам активно насаджують зовсім інший міф — що трудові мігранти це безумовне благо для економіки. Більше того, іноді лунає теза, що без них економіка просто не витримає. Але ж якось вона тримається досі. Думка «здатися» напливу мігрантів чимось нагадує думку здатися вимогам путіна. І це в той час, коли, наприклад, Ілон Маск каже, що вже за 10 років працювати взагалі буде не обов’язково через розвиток технологій.
Мігранти — це не лише питання економіки. Чому ми не хочемо вчитися на чужих помилках? Чому заплющуємо очі на серйозні демографічні та соціальні проблеми, які спричинила масова міграція в багатьох країнах Заходу? Ми намагаємося вирішити одну проблему (нестачу робочих рук), створюючи цілий комплекс набагато серйозніших проблем у майбутньому.
Чому замість цього не думати про покращення демографічної ситуації, про прозорі механізми демобілізації та бронювання, про створення умов для повернення українців з-за кордону? Врешті-решт, ми й так уже стали демографічним сировинним придатком для інших країн.
Чому бізнесмени-мігрантофіли не говорять про залучення саме висококваліфікованої робочої сили? Чому не згадують, що в більшості країн для отримання статусу резидента (не громадянства) потрібні значні інвестиції?
Порівняння з ОАЕ в цьому випадку недоречне. Я багато разів бував у Дубаї та інших еміратах і вивчав їхній шлях. Це окрема тема. ОАЕ — ієрархічне, фактично феодальне суспільство (у позитивному сенсі цих слів). Там мігранти — нижча каста без політичних прав і перспектив їх отримати. А в нашій корумпованій олігархічній демократії з тенденціями до ксенофілії та непропорційно великих можливостей для іноземців у владі — мігранти стануть загрозою не лише суспільству, а й самій демократії.
Як це виглядатиме для військових, їхніх родин і волонтерів? «Ви воюйте, віддавайте останнє, а ми віддамо ваші міста й села мігрантам. Ну а якщо виживете — збережемо для вас робоче місце (тільки з вашим ПТСР і вже неактуальним досвідом, до речі, ваш менеджер може бути індусом — тож у вільний час вивчайте гінді».
Невже в нас так мало актуальних питань, які могли б піднімати підприємці? Чому економіка досі не перейшла на воєнні рейки? Чому не покарані ті, хто наживається на війні? Чому така слабка боротьба з корупцією? Чому не відбувається ротація влади та залучення військових на ключові посади?
Можна поставити й класичне лібертаріанське питання — про зменшення ролі держави в економіці та кількості чиновників. Врешті-решт, можна підняти тему виборів. Як казав Кулеба в нещодавньому інтерв’ю: проводити вибори — ризик, але не проводити їх — ще більший ризик. Побачимо, чи про-мігрантська партія отримає більшість. А може, в цьому й полягає задум — наводнити Україну мігрантами, легалізувати їх і отримати новий лояльний електорат, який проголосує так, як скаже роботодавець?Запросити мігрантів легко. Набагато важче відправити їх назад. Це міна сповільненої дії, і ми не знаємо, коли вона вибухне.
Виходить, що зараз війна, неприваблива економіка та складна бюрократія — це те, що ще захищає нас від масового напливу мігрантів. Щодо думки українців — кому вона цікава? Можливо, лише перед виборами, але невідомо, коли вони будуть. Навіть у коментарях під цією публікацією Володимира Поперешнюка сотні українців засудили його позицію. Раніше я слухав і читав його інтерв’ю з захопленням, активно користувався послугами «Нової Пошти». Важко не погодитись з її внеском у сучасну логістику. Втім, саме через неправильну стратегічну позицію в кадрових питаннях (а не через 17 громадян Індії) я буду змушений перестати користуватись цими послугами, якщо ситуація не проясниться.