Привіт друзі.
Мій сьогоднішній допис на дуже важливу та навіть, дещо лякаючу багатьох людей тему — на тему самотності.
На цьому місці мала бути досить ґрунтовна праця про самотність в сучасному світі, а вийшов короткий, але відвертий допис.
Спочатку моя стаття йшла важко, бо я не достатньо чітко сформулювала алгоритм побудови статті, а точніше не розуміла що саме і в якому руслі маю писати, кидаючись з боку в бік. Дуже погана методика, скажу я вам))
Я хотіла написати, що самотність — це не так страшно, адже кожен з нас приходить в цей світ самостійно, і як би стресово для нього це не було він врешті решт адаптується до нових умов оточуючого середовища. Хотіла написати, що в самотності є свої жирні плюси, адже самотні люди мають набагато більше вільного часу, та можуть необтяжено будувати власні плани, опановувати нові корисні знання, допомагати іншим і т. д….
Хотіла написати в такому руслі, проте не змогла, бо ці твердження суперечать моїм власним поглядам і я страшенно боюсь самотності.
Так, я ще та відважна пані))
Коли я лежала в реанімації після тяжкої операції, то єдина людина яка здатна була врятувати мене з полону відчаю, всепоглинаючого страху та самотності була мама, яка майже не відходила від мене ні вдень ні вночі та це була найбільша цінність та підтримка, яку Бог міг подарувати мені на той момент. Завдяки її підтримці я пройшла надзвичайно важкий період нашого з нею життя.
Я вважаю, що ніхто не самотній, доки живі батьки, які його люблять і лише коли зникає ця батьківська опіка, а людина ще не має власних дітей чи міцної сім’ї — вона може почуватись самотньо.
Що стосується чоловіків та побудови міцного шлюбу, то я дещо сумніваюсь в тривалості шлюбів довжиною в життя та гармонією в них.
Сучасні чоловіки можуть покинути дружину і в 50 і в 60 років.
— Як має почуватись ця покинута літня жінка? Самотньо?
— Не тільки. Вона буде почуватись використаною, зрадженою, розтоптаною та знищеною.
Отже, якщо ваша самотність вас страшенно гнітить, змушуючи почуватися нещасним та нікому не потрібним — спробуйте задовольнити вашу потребу в спілкуванні та підтримці за допомогою близьких чи друзів.
На мій погляд все в цьому світі стається в потрібний час, тож якщо вам судилося зустріти людину, яка зможе стати вашим якорем порятунку з бурхливого моря вашої особистої самотності, то ваші шляхи обов’язково перетнуться.
А доки чекаєте на цю доленосну зустріч, то перш за все варто цінувати своїх близьких та рідних, які завжди поруч, готові підтримати, вислухати та допомогти порадою.
