Hi friends!
Once again, I live in my own special time zone. Today is the 26th, but belatedly I want to congratulate everyone on the Independence Day of Ukraine! This Day is a holiday and painful for us, and at the same time very solemn, because the struggle for this independence continues!
I am looking at the feed, it is full of beautiful posts, all our "bees" are so beautiful and colorful, surrounded by yellow and blue flags. I'm glad that these colors are now in the whole world...
I am saddened by the death of innocent people after another terrorist act by Russia, namely the shelling of a train in the Dnipropetrovsk region on August 24. We will win!
Привіт, друзі!
І знову я живу у своєму особливому часовому поясі. Сьогодні уже 26, але з запізненням хочу привітати усіх з Днем незалежності України! Для нас цьогоріч це свято і болюче, я водночас дуже урочисте, адже боротьба за цю незалежність триває! Переглядаю стрічку, вона наповнена прекрасними дописами,всі наші "бджілки" такі красиві та кольорові, в оточенні жовто-блакитних прапорів. Радію,що ці кольори тепер у цілому світі...
Сумую з приводу загибелі невинних після чергового терористичного акту з боку росії,а саме обстрілу потяга на Дніпропетровщині 24.08.
Помстимось, переможемо!
I spent this Independence Day in my quiet corner of paradise, but quite unusually. I went to a nearby village to get the car repaired (not sure if it was a good idea, but that's what the mechanic ordered). After some adventures (more on that another time), my car ended up at the mechanic's, and I had about an hour and a half of free time. As it turned out, not far away is an ancient wooden church, which I once visited twice or thrice... That's where I headed!
It was quite hot... The fog caused by the dust storm was still visible in the distance. But a light breeze brought some minimal comfort.
Цей день Незалежності я провела у своєму тихому райському куточку, але досить незвичайно. Я поїхала в сусіднє село, щоб поремонтувати машину (не впевнена чи це була добра ідея, але так назначив майстер). Після певних пригод (про це іншим разом) моя машина опинилася у майстра, а в мене було десь півтори години вільного часу. Як виявилося зовсім неподалік знаходиться старовинна дерев'яна церква, у якій я колись була двічі або тричі... Саме туди я попрямувала!
Було досить спекотно... Вдалині ще виднілась імла, спричинена пиловою бурею. Та легкий вітерець приносив певний мінімальний комфорт.
Do you know that pleasant feeling when you see a person you like after a long separation? I had something similar when I saw this small church from afar. The roof has turned gray over time and is not so easy to spot in the landscape...
Ви знаєте це приємне відчуття, коли ви побачили приємну вам людину після довгої розлуки? У мене було щось подібне, коли я здалеку побачила цю маленьку церковцю. Покрівля посіріла з часом і її не так просто помітити у пейзажі...
The church stands on the outermost street of the village, with houses on one side and fields on the other. You look and it seems that the end of the world is there. And this old tree (probably an ash tree) is somehow mystical, as if it came from another reality.
Церква стоїть на крайній вулиці села, з одного боку будинки, а з іншого — поля. Дивишся і здається, що там край світу. І це старе дерево (мабуть ясен) якесь містичне, прийшле з іншої реальності.
The church was built in 1597. This is a building of folk wooden architecture typical for the western region. It is three-logged (that is, it consists of three volumes) and three-roofed, small, but slender. Perhaps the most interesting is its middle part, thanks to the pyramidal top, which makes the silhouette look like a spruce. This is how they built in the mountains, in Boykivshchyna, but maybe this tradition also happened here, on the plains. Let's come closer.
Церква збудована у 1597 році. Це типова для нашого регіону будівля народної дерев'яної архітектури. Вона тризрубна (тобто складається з трьох об'ємів) і триверха, невелика, проте струнка. Мабуть, найцікавіша її середня частина завдяки пірамідальному верху з "заломами", що робить силует схожим на ялинку. Так будували в горах, на Бойківщині, але може ця традиція траплялася і тут, на галицькій рівнині. Давайте підійдемо ближче?
Another feature of the beauty is that it is surrounded on all sides by a gallery. It is not only beautiful, but also practical, because it protects the walls of the temple from rain! The entrance to this gallery is very low, I am 1.60 cm tall, but I also had to bow a lot to get inside.
Ще одною особливістю красуні є те, що вона з усіх сторін оточена ґанком з дерев'яною галереєю. Це не лише красиво, але й практично, бо захищає стіни храму від дощу! Вхід у цю галерею дуже низький, у мене зріст 1.60 см, але і мені довелося сильно кланятися, щоб потрапити всередину. Може це була така традиція (тому і двері в церкву робили низькі, щоб віруючий при вході клянався Богу). Але і люди колись були нижчі.
It is so nice and cozy here, it smells like old wood. And thanks to the location near the field, a fresh breeze comes from there, and I realized that I don't want to go anywhere from here...
Тут приємно і затишно, пахне старим деревом. А завдяки розташуванню біля поля звідти приходить свіжий вітерець і я зрозуміла, що нікуди звідси йти не хочу...
It is especially interesting to consider the details! In the past, such churches were built without nails, with such wooden pegs!
The church was thoroughly restored in 1974, but it was inactive during the Soviet era, so it slowly fell into disrepair. Another repair took place in 2008, but if you look closely, it is clear that the damaged tree will soon need to be repaired a little more.
Services are not held here now (perhaps once a year), unfortunately I have not been inside...
Особливо цікаво розглядати деталі! В минулому такі церкви будували без цвяхів, з такими дерев'яними кілками! Церкву ґрунтовно реставрували у 1974 році, але вона була недіюча у радянський час,тому поволі нищилась. У 2008 році відбувся ще один ремонт, але якщо придивитися зблизька, то зрозуміло, що скоро слід буде ще трохи полагодити зіпсуте дерево.
Служби тут тепер не проходять (може раз на рік), на жаль всередині я не бувала... Там є старовинний іконостас, тому в принципі можна було б якось пошукати людину з ключами:)
Such roof covering is called "gont", it is very beautiful and creates a feeling of coziness and uniqueness.
Таке покриття називається ґонт, воно дуже красиве і створює відчуття затишку та неповторності.
Afterwards, I went for a walk in the church yard. On the southern side there is a large cross, it is the grave of some Poles, possibly the owners of the village.
Згодом я пішла гуляти подвір'ям церкви. З південної сторони там стоїть великий хрест, це могила якихось поляків, можливо власників села.
З кожного ракурсу відкривається нова краса маленького шедевра українського народу.
Wooden churches are a kind of constructor. They could be disassembled and moved to a new place. There were cases when one village bought a church from another and it was dismantled and moved. The photo below shows the intersection of two walls. It is very practical. But the enemies of such buildings were still fire, water and enemy attacks, so not so many churches have survived to our time.
Наші дерев'яні церкви — це своєрідний конструктор. Їх можна було розбирати і переносити на нове місце. Траплялися випадки, коли одне село купляло церкву в іншого і її розбирали та переносили. На фото нижче видно перетин двох стін. Це дуже практично. Але ворогами таких будівель все ж були вогонь, вода та напади ворогів, тому не так багато церков дійшло до нашого часу.
З часом я мрію ще більше розповісти вам про дерев'яні церкви,які колись бачила!
В один момент я зрозуміла, що пройшло вже навіть більше часу,ніж півтори години і моя машина мене чекає...
Я повернусь...
Будете поряд — завітайте. Це маленьке, красиве і старовинне село Кути неподалік від Олеська, де височить старовинний замок.
Дякую за ваш візит і до зустрічі!
At one point, I realized that even more time had passed than an hour and a half and my car was waiting for me...
I will return...
If you're nearby, drop by. This is a small, beautiful and ancient village of Kuty in the Lviv region.