Hello, friends! Today, we are going to visit an incredibly picturesque place on the southern coast of Norway - the island of Hidra. Hidra is an island in Norway located near Flekkefjord. This island has a rich history, including the Viking period and World War II. People have inhabited the island for thousands of years, including Vikings. In the mid-1800s, it saw significant population decline due to massive emigration to America. These were tough times for Norway, while America offered plenty of opportunities, leading many to emigrate with no plans to return.
Today, the island is home to approximately 600 residents. It boasts stunning landscapes overlooking the North Sea, captivating winding roads, small islands, bays, and delicious seafood.
Вітаю, друзі! Сьогодні ми відвідаємо неймовірно мальовниче місце на південному узбережжі Норвегії - острів Гідра. Гідра - острів у Норвегії, що розташований недалеко від Флеккєфйорда. Цей острів має велику історію, включаючи період вікінгів і Другу світову війну. Люди населяли острів тисячі років, включаючи вікінгів. У середині 1800-х років тут були знайдені предмети зі золота та старовинний рунний камінь. Протягом XIX століття населення острова стрімко зменшувалося через масштабну еміграцію до Америки. Для Норвегії це були важкі часи, тоді як в Америці було багато роботи, тому багато людей емігрували та не планували повертатися.
Нині на острові проживає близько 600 жителів. Тут дійсно чудові пейзажі з видом на Північне море, захопливі серпантини, невеличкі острови, бухти та смачні морепродукти.
Our journey began with a ferry ride. There's a harbor beyond Flekkefjord that leads to the island. The ferry ride takes about 5 minutes, and the cost is 70 Norwegian kroner (7 euros) with a car. Our goal was to reach the highest point of the island. So, after the ferry, we had a short drive to the base of the mountain, where the adventure truly began.
Свою подорож ми розпочали з парому. За Флеккєфйордом розташована пристань, що веде до острова. Доплисти до острова на паромі займає близько 5 хвилин, а вартісь - 70 норвезьких крон (7 євро) з урахуванням автівки. Нашою метою було піднятися на саму вищу точку острова. Тому після парому ми мали проїхати ще пару хвилин до підніжжя гори. Тут починається найцікавіше.
Through a path winding through a fairy-tale forest and picturesque landscapes, we reached a garden - where the island's history comes to life. Along the way, you'll encounter signs with historical facts about the island in English and German, as well as friendly sheep (yes, they live in this historically significant place). So, I advise you to be cautious and watch your step.
Стежкою, через казковий ліс та мальовничі пейзажі, ми дісталися до огороди - саме тут починається історія тих часів. По дорозі ви будете часто зустрічати таблички з історичними фактами острова англійською та німецькою мовами й дружніх овець (вони тут живуть, так-так у місці історичного значення). Тож раджу бути обачним та дивитися під ноги
Under the hills, there are many tunnels, some of which you can enter. Unfortunately, it's very dark inside, and I couldn't take photos. We also saw stairs, but they were not accessible. I believe they led to the other side of the hill.
Під пагорбами дуже багато тунелів, в деякі з них можна навіть зайти. На жаль, там дуже темно і я не змогла зробити фото. Також ми побачили сходи, але не можна було ними скористуватися. Я вважаю, що це був короткий шлях на іншу сторону пагорба.
It was good weather so there were also other people who visited the island. So it was hard to take photo when there was no one.
Була гарна погода, тож на острові були й інші люди, які відвідували його. Тому було важко фотографувати, коли нікого не було.
After a while, we arrived at the first location - an incredible view of the North Sea that takes your breath away. It was truly incredible: breathing in the fresh sea air in silence and tranquility. On the other side, you could already see the homes of the locals, which appeared tiny from this height.
Через деякий час ми опинилися на першій локації - дивовижний вид на Південне море, від якого захоплює подих. Це було дійсно неймовірно: дихати свіжим морським повітрям у тиші та спокої. З іншого боку вже виглядали домівки місцевих жителів, що з цієї висоти здавалися крихітними.
Observation zone with binoculars.
Throughout our journey, we observed ruins stretching across the hills. The sheep made sure we didn't forget them, with their cheerful bell ringing, accompanying us from one location to another. That's how we reached the second location - an observation binocular that allows you to get a closer look at the incredible landscape. Nothing extraordinary, but still, it was interesting to peer through it.
Усю подорож ми спостерігали руїни, що як змії тягнулися через пагорби. Вівці не давали про себе забути та весело дзвеніли своїми дзвониками, проводжаючи нас від локації до локації. Таким чином ми дісталися до другої локації - оглядовий бінокль за допомогою якого, ви можете краще роздивитися неймовірний краєвид. Нічого особливого, але ж все одно, цікаво було подивитися через нього.
Moving on! As I mentioned earlier, there are several small cabins (hytta - as they are called in Norway) that you can rent. They are very small, accommodating only two people. These cabins are equipped with the bare minimum: a table, a chair, and in one of them, just a double bed. But imagine waking up to such a magnificent view of the North Sea.
Рухаємось далі! Як я вже зазначила, тут дуже багато руїн від будівель що тут раніше були. Одна з них це ось така стіна з отвором, через який добре можна побачити усю красу цього неймовірного острова. Тут ми залишилися трошки довше, щоб зробити фотографії. До речі, тут є декілька маленьких будиночків (хіта - так їх називають в Норвегії), які можна орендувати. Вони дуже маленькі, там може розміститися тільки дві людини. Оснащені ці будиночки по мінімуму: стіл, стілець, а в одній з них лише двоспальне ліжко. Але ж уявіть собі, прокинутися с таким чудовим краєвид на Південне море.
The next and final location was the highest point of the island. There's an observation tower where you can climb and enjoy the splendid view. At the entrance, there are wooden doors, followed by a few steps, a few chairs for resting, and a notepad in a mailbox for recording your impressions or anything else. On the ceiling, there's a large compass, so even in such a small space, there's something to admire.
Наступною та останньою локацією була найвища точка острова. Там знаходиться оглядова вежа, куди можна піднятися і насолодитись чудовим видом. При вході дерев’яні двері, далі невеликі сходи, декілька стільчиків для відпочинку і блокнот у поштовому ящику, щоб записати свої враженні, чи будь-що інше. На стелі розмістили великий компас, тож у такому маленькому приміщенні все одно є на що подивитися.
And then, we had the road back, which was much easier than going uphill. I love these small journeys; they inspire me greatly, and despite the fatigue, I feel a surge of energy. Thank you for your attention! Don't forget to leave your comments.🎈
А потім на нас чекала дорога назад, що була значно легшою, ніж вгору. Я обожнюю такі невеличкі подорожі, вони дуже мене надихають та, не дивлячись на втомленість, я відчуваю приплив енергії. Дякую за увагу та до нових зустрічей, друзі! Не забувайте залишати свої коментарі.🎈
