Коли я вперше почув про повну монетизацію субсидій, то аж не зовсім повірив. У моєму розумінні провести коректну монетизацію субсидій для 7 млн домогосподарств на такі величезні суми просто неможливо (з різних причин).
Зрештою уряд прийняв таку монетизацію. Але пропоную побачити повну картинку.
Ще на грудень 2017 року в Україні було 6,92 млн сімей на субсидіях. У 2018 році уряд змінює критерії, а також підвищує ціну газу. На грудень 2018р на субсидіях залишається лише 3,92 млн сімей, хоча подали заявки на субсидії 7,4 млн сімей. Тобто субсидій було позбавлено 43% сімей, що раніше ними користувалися.
Я звичайно, розумію, що кількість субсидіантів потрібно було зменшувати, але не думаю, що таким способом. Такі шарахання із сторони в сторону до добра не приводять. У нас це призвело до різкого стрибку боргів населення за ЖКП – за 2018 рік виросли на 72% до 56 млрд грн.
Отже, рішення про монетизацію коректно читати таким чином – уряд відмінив субсидії для 3 млн сімей та ввів грошову монетизацію для тих 3,9 млн сімей, які залишилася на субсидіях.
Ну і при задоволенні заявок на субсидій на рівні 52% (3,9 млн із 7,4 млн) теза уряду, що допомогу субсидіями отримають всі, хто її потребує, виглядає не зовсім чесною. Впевнений, багато сімей, які дійсно потребували субсидії, її не отримали. Але отримали у лютому нові тарифи на тепло, які були підвищені із 1 січня. А також зростання тарифів на холодну воду (привіт електроенергія Роттердам+ для водоканалів).
Нафтогаз виступає за монетизацію із аргументацією, що державі неправильно перераховувати гроші відразу надавачам комунальних послуг, називаючи їх Фірташем та «кровосісями», до яких попадають народні гроші.
Це дещо дивне пояснення, бо отримувачі субсидій все одно мають заплатити отримані гроші тим же надавачам послуг. Якщо це прихована агітація не платити облгаззбутам Фірташа, то тоді вже треба не платити обленерго Ахметова, Григоришина, Коломойського, братів Суркісів, Льовочкіна-Бойко, російської групи ВС Енерджі, а також місцевому водоканалу, якщо вам не подобається мер (як я раніше до такого не додумався?).
Насправді, інтерес Нафтогазу, скоріш за все не народний, а свій корпоративний (окрім піар-складової).
По-перше, дійсно може бути інтерес, щоб населення провалило платежі, якщо це допоможе усунути облгаззбути, на місце яких зайде облгазбут Нафтогазу.
По-друге, раніше розрахунки по субсидіях відбувалися так званими протоколами (взаємозаліками). А державні компанії ці протоколи можуть використовувати тільки для сплати податків. А таких протоколів часто було більше, аніж сплати податків і вони ставали неліквідними.
Загалом ще ніхто не зміг аргументовано/логічно пояснити, як субсидіант, який живе у старій багатоквартирній хрущівці і користується централізованим опаленням, може індивідуально економити та енергозаощаджувати внаслідок монетизації його субсидії. Як на мене – матеріально ніяк (екзотика про ОСББ в старих хрущовках не рахується). Але якщо таки може, то краще видавати субсидію живими грошима на величину економії, але усім субсидіантам. Так уже працювало у сільській місцевості і дійсно було стимулом економити. А такі різкі урізання субсидій, які переливаються у масштабні борги та неплатежі, створять проблеми усім – і субсидіантам, і платникам податків-донорам субсидій. Та і субсидії повністю кешем точно не покращать платіжну дисципліну.
Коротше, судячи із реформ, скоріш за все, у мене знову влітку не буде гарячої води.
Джерело: Андрій Герус