Минулий політичний тиждень був сповнений подій. Серед них найбільш курйозною новиною можна вважати, те що пані Зеленська на базі Офісу Президента хоче започаткувати "Офіс першої леді". Бо бачте їй би хотілось професійно займатися справами першої леді а також знайти чим би зайнятися. Тобто виявляється нам конче необхідна ще одна владна структура яку слід "годувати" за наші з вами податки.
Більший резонанс спричинили інші законопроекти. Верховна Рада прийняла закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України". І його на диво швидко президент підписав. Це мабуть найпозитивніше рішення, прийняте останнім часом нашою владою. Таким чином ми хоч номінально приєднуємося до світового прогресивного людства.
Але тут без підвоху не могло обійтися. За таку радість доведеться платити. Адже згідно з букви закону пластикові пакети тепер будуть лише платними, а ціни для споживача на них не можуть бути нижчими за мінімальні. А мінімальна ціна встановлюється Кабінетом Міністрів. Чисте довкілля дороге задоволення, але в цьому випадку збільшення вартості продукції базовий логічний крок задля збереження природного середовища.
Другий законопроект — скандальний. В ньому депутатам захотілось ще відтермінувати дію кількох положень закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Зокрема йдеться про подовження перехідного періоду для обов’язкового україномовного дубляжу кіно продукції до завершення карантину.
Автори невпевнено пояснюють свою ініціативу негативним впливом пандемічної ситуації в цілому на креативну індустрію. Окрім того закон було внесено у порядок денний із порушенням регламентних процедур, без рішення і обговорення на профільному комітеті. Очевидно медіа магнатам не надто хочеться перебудовувати структуру.
І на перший погляд, ну що в цьому такого. Можна почекати ще трохи нікуди той дубляж не дінеться. Але як показав час відтермінування таких базових для нації моментів коштує надто дорого. І такі категорії виміряти в грошовому еквіваленті занадто складно.
А от наступне рішення Верховної Ради, на диво пройшло надто тихо і мало помітно, лише на спеціалізованих ресурсах отримало обговорення. Проте саме цей закон найширше матиме вплив на нашу щоденну діяльність.
Це так званий "податок на гугл". Згідно нього іноземні компанії, що надають електронні послуги на території України будуть сплачувати податки, зокрема і 20%-й податок на додану вартість. Детальніше про це тут.
З одного боку поповнення бюджету це добро і відносно розміру прибутків міжнародних корпорацій це капля в морі. Проте очевидно, як і завжди так буває, віддуватись за це будуть прості користувачі. Тобто ті, хто оплачує легальні фільми, музику, хмарні сервіси та інші подібні речі змушені будуть збільшити свої витрати. Ну або ж відмовитись від подібної розкоші.
Особливість подібних нововведень у нашій країні в тому, що частка українців, що споживають легальний контент не велика. Якщо ціни підвищаться то піратські сайти очікує нова хвиля популярності. Ми і так постійно на перший місцях у рейтингах "піратських" країн. Що впливає на міжнародний бізнес імідж. А тут ще з’явився додатковий стимул для зміцнення таких позицій. В результаті компанії, для компенсації витрат, підвищать ціни і виходить замкнене коло. Або вони й взагалі не будуть випускати спеціалізовані позиції для місцевого ринку.