У засобах масової інформації все частіше з’являються новини про нестерпну жорстокість, носіями або жертвами якої є неповнолітні діти.
Українське суспільство переживає не найкращі часи : насильство в родині, нерівність, підвищена агресивність підлітків, вживання наркотиків, алкоголю, розкута сексуальна поведінка дітей та підлітків. Усе це знаходить своє вираження в поведінці та в стосунках між дітьми та між дітьми та дорослими.
Людина — найцінніший скарб. Кожен із нас — неповторна особистість, людина, яка живе сьогодні і саме такої більше на цій землі не¬має, не було і ніколи не буде. Незважаючи на це є тисячі випадків, коли над дітьми знущаються дорослі, підлітки знущаються над однолітками...
Насильство не тільки робить людину залежною, а й принижує її гідність, завдає шкоди психічному і фізичному здоров’ю, стає серйозною перешкодою у подальшому житті.
Ми гостро реагуємо на біль і образи по відношенню до себе і не помічаємо, як кривдимо інших самі.
Якби кожен з нас керувався принципами: трішки більше поваги, трішки менше образ; трішки більше добра, трішки менше зла; трішки більше любові, трішки менше ненависті; трішки більше радості, трішки менше горя і сліз, то в світі стало набагато комфортніше і безпечніше. На мій погляд, повага прав людини та толерантна поведінка починається із ставлення родини до своїх дітей, до їх прав. Адже сьогоднішнім дітям належить продовжити справу становлення справедливого і гуманного порядку у світі.
Авраам Лінкольн колись казав: "Те, чого сьогодні навчається в сім’ї одне покоління, стає нормою життя наступного". Дійсно, якщо дорослі люди жорстокі і аморальні, то і діти будуть такими ж. Час задуматись над цим, адже моральне суспільство починається з моральних людей. Що посіється навколо дитини, з тим вона піде у велике життя.
