Люблю я наш наш ручний об'єктив, який родом ще з радянської епохи та легендарних "Зенітів". Він дістався нам у спадок з нашою першою беззеркалкою, Olympus OMD EM-5. Беззеркалка була класна, але вживана, то ж, мабуть мала якісь приховані дефекти, бо здохла вона нам швидко, залишивши у спадок кітовий об'єктив m.Zuiko, та, власне, ручний об'єктив Helios 44-2.
Ми, порадившись з чоловіком, вирішили не зраджувати Олімпусу і купити ще одну беззеркалку, цього разу нову, але з серії PEN, яка є обрізаною версією "оемдешок" (тут, до прикладу немає видошукача). Але трохи новішу - Olympus PEN EPL-7.
То ж геліос чудово нам підійшов і до цього фотоапарата. Але ним важко знімати, все через ручний фокус. Трішки недокрутив чи перекрутив - і все, зображення розмите. Але, не зважаючи на великий відсоток браку серед фото, я люблю фото, зроблені з допомогою геліоса. Вони якісь художні виходять чи що. Це точно не об'єктив для документальних фото. Але для портретів чудово підходить.
Ось і сьогодні я вирішила сфотографувати донечку, використовуючи Helios. Перше фото вийшло дещо не в фокусі, але все одно гарне, друге трохи чіткіше і теж таке тепле, м'яке. То ж я і надалі практикуватись з цим ручним об'єктивом, для отримання класних портретів. 😊