Привіт, друзі! Зараз у нас несподівано намалювалися доволі спекотні кілька днів. Хоча, якщо подумати, то нічого аж такого дивного в цьому немає — кінець травня, майже літо. Просто перед тим прогнози показували зовсім іншу картину, тож після прохолодної весни така спека відчувається особливо сильно.
У нас прогнозують до 27° тепла, а це вже доволі спекотно навіть у тіні. А що вже казати про перебування на сонці чи тим паче у теплиці. Тому ми з чоловіком вирішили натягнути затіняючу сітку на теплицю. Вона в нас лежала складена ще з кінця минулого літа, коли ми її зняли, і от нарешті знову прийшов її час.
Минулого року ми кріпили сітку за допомогою пляшок із водою, але це була не надто вдала ідея. Коли одного разу під час бурі здійнявся сильний вітер , її частково здуло разом із тими пляшками. Тож цього року вирішили зробити все більш надійно: позабивали кілки й натягнули сітку шнурками приблизно так, як закріплюють туристичні палатки. Забиваєш кілки під кутом, натягуєш шнур — і конструкція тримається значно краще.
Ефект від того, що ми натягнули затіняючу сітку, відчувається миттєво. Як тільки ми натягнули сітку і я зайшла всередину теплиці, одразу стало помітно, що там набагато комфортніше. Температура, може, й не впала кардинально, але зникло це відчуття розпеченої духовки, коли повітря буквально пече.
Щоправда, вже в середу ця спека наче має закінчитися. І дуже хочеться, щоб причиною цього були дощі. Їх начебто передають, але якісь слабенькі, несерйозні. А ситуація вже реально сумна — стільки днів без нормального дощу.
Так, інколи трохи покропить, щоб трава остаточно не вигоріла, але цього катастрофічно мало для росту рослин. Багато що просто стоїть на місці. Ми поливаємо все, що можемо: помідори, огірки, грядки, куди дотягується шланг. Але ж усе поле не поллєш. Те, що висаджене чи посіяне далі, повністю залежить від погоди.
І це дуже тривожно.
Хоча я пригадала слова одного чоловіка, здається, десь в Instagram:
— Не просіть дощу, просіть урожаю.
І в цьому є сенс. Бо дощ може бути різний. Може прийти з градом, шквалом, сильним вітром і за кілька хвилин знищити те, що ростилося місяцями. Тож зараз я, мабуть, молюся не лише про вологу, а й про добрий урожай і спокійну погоду для всього, що ми так старанно вирощуємо.