Перебуваючи в Анталії ,цікавлюся життям українців у цьому місті. Нещодавно, під час розмов і обговорень, ми торкнулися історичних тем — і так я знову повернулась до постаті Роксолани.
І саме тому хочу поділитися цим текстом…
15 квітня 1558 року (за різними джерелами — кінець життя Роксолани) пішла з життя жінка, яка стала легендою свого часу.
Роксолана — українка, яку історія перенесла далеко від рідної землі, у серце Османської імперії, де вона стала Гюррем Султан.
Її ім’я й досі викликає суперечки, захоплення і цікавість. У джерелах та дослідженнях є версії, що вона могла впливати на політичні рішення, а також на ставлення до полонених і дипломатичні процеси. Деякі історики обережно припускають, що вона не забувала про своє походження.
Але головне — її постать не стерлася з історії.
Вона стала першою жінкою султана, яку поховали у власному мавзолеї поруч із ним. І це було більше, ніж символ. Це була вага її присутності в цілій епосі.
Про неї писали:
Павло Загребельний — Роксолана
Осип Назарук — Роксоляна
Олександра Шутко — дослідження, що відкривають іншу сторону Гюррем
Її історію оживляли на екранах.
Для багатьох українців вона стала образом у серіалі Роксолана з Ольгою Сумською — майже легендою.
А світ дізнався про неї ще ширше завдяки Величному століттю
Минуло понад 450 років.
Але її ім’я не зникло.
Бо це історія не лише про гарем, владу чи султана.
Це історія про жінку, яка змогла пройти шлях від дівчини з українських земель до однієї з найвпливовіших жінок своєї епохи.
І залишитися в історії — не як тінь, а як постать, про яку говорять досі.
P.S. На основі художніх творів і досліджень про Роксолану