Одного разу ми пробували з подругою подивитись першу серію серіалу Leftovers, і з перших 20 хвилин ми уже знали, як загалом буде розвиватись сюжет, і яка ідея зашита між рядків.
Плюралізм – явище множинності або роздробленості яке себе проявляє зокрема у світобаченнях. Чи є воно чимось загалом хорошим чи поганим для суспільства?
По сюжету фільму, за містичних обставин зникає 2% світового населення. Решта населення не знає природу явища і не може її з'ясувати. Внаслідок події в досить короткий період (кілька років), з'являвляються десятки сект із різними ідеологіями. Кожен із членів сім'ї, що знаходиться в центрі оповіді, виявляється частиною іншої секти.
Матір входить в секту пасивно-агресивних суїцидників, де всі ходять в білому, безперестання курять, і завжди мовчать.
Син входить в мілітарну секту з сильним харизматичним лідером, який забороняє всім хлопцям романтичні стосунки з усіма дівчатами секти, бо останні належать лише йому.
Батько старається лишатись звичайним собі чоловіком і зібрати сім'ю докупи. Він страждає від алкоголізму й вважає себе винуватим за розвал сім'ї.
Отже, кожен знайшов собі нову "сім'ю", де їх власні погляди й цінності розділяють; де задовольняються їх явні й приховані потреби.
Зроду безмежному генетичному різноманіттю чи різноманіттю самої природи, різноманіття поглядів і потреб виливається в незліченне число все нових і нових "сімей".
З одного боку, різноманіття, це добре: природа різноманітна і тому гнучка в пристосуванні, зрівноважена, прекрасна. Це інженерне диво.
З іншого боку, інакшість породжує конфлікт. Кожен пожирає когось іншого; далеко не завжди це подобається істоті, яку пожирають, чи в яку заживо відкладають яйця, чи паразитують іншим витончено жорстоким способом.
Важливе в цій історії те, що занадто різноманітна спільнота ризикує перебувати в постійному конфлікті, і завжди знайдуться зацікавлені "треті особи", що витягнуть вигоду для себе. Роздробленість усіх інших їм вигідна й вони активно вносять новий розбрат в суспільство, підтримують його і роздувають. Цезарівська класика. Розділяй і владарюй.
Дехто вправно використовує цю класику державотворчості на найвищому рівні, по максимуму:
Десь я чув, що "корпорації, це нові держави"... І тут нічого нового:
https://www.cbsnews.com/video/facebook-whistleblower-frances-haugen-misinformation-public-60-minutes-video-2021-10-03/#x
Ось та же новина російською.
Фейсбучина використовує очевидну річ: "[...] content that is hateful, that is divisive, that is polarizing, it is easier to inspire people to anger [...]" "[...] more likely to make people stay on the platform.", тобто з контентом, що викликає гнів, чи ненависть, користувач буде частіше взаємодіяти. Взаємодія включає не тільки реакції, а і перегляд реклами тощо.
Маючи емпіричні дані на руках, ФБ вибрав не чіпати контент, що роздуває ненависть і розбрат, заради власних прибутків.
Платформа, зокрема, не модерувала належним чином заклики до насильства, що призвели до спроби захоплення Капітолію і воєнного перевороту в М'янмі.
Надіюсь, ми розумієм, що є різниця між свободою слова і свободою закликати до насильства?
Замість побудови об'єднуючих цінностей чи хоча б підбору для користувача інформації, на яку той відреагує позитивно, ФБ (та Інстаграм іже з ним) поляризує і вганяє в депресію. Переходячи назад до загального від конкретного: будь-яка "третя сторона", яка роздуває ненависть, або має із цього безпосередній профіт, або настільки наївна, що робить це із "благих" намірів, але усе ще в інтересах вищезгаданих сторін - навіть не у своїх інтересах.
Отже, робота із пошуку спільних цінностей та єднання лежить в першу чергу на нас. Під тиском недоінформації та відвертої брехні, це непросто. Але зрештою, менше крові прийдеться потім відмивати з тротуару.