Вітаю, друзі! Сьогодні хочу поділитися своїми враженнями від захоплюючої книги.
Прочитала роман "Доця" Тамари Горіха Зерня — і досі не можу відійти. Це не просто книжка, це — крик, це — правда, це — наш біль, що став силою.
Джерело
Головна героїня, киянка, яка їде на Донбас, допомагає, рятує, ризикує, і в якийсь момент ти ловиш себе на думці, що читаєш не про когось там, а про нас. Про тих, хто не міг стояти осторонь, коли все навколо руйнувалося.
Що мене вразило найбільше? Реальність. Усе настільки правдиво, що в якийсь момент я зловила себе на сльозах. Без пафосу, без штучності — просто про людину, яка вийшла за межі страху. Відчай, гумор, любов, втрати — все таке живе, що хочеться обійняти авторку і сказати "дякую".
Це не легке чтиво. Але воно потрібне. Я прочитала — і наче ще більше зрозуміла, чому ми боремося.
Рекомендую всім. Особливо тим, хто хоче не просто читати, а відчути.