Поняття "глухозим'я" прийшло до мене через захоплення зимовою риболовлею з криги. Саме цим словом виправдовують свої невдалі риболовлі всі, кому не пощастило спіймати рибу. 😁 Хоча доля правди у цьому є: дійсно, риба в другій половині календарної зими надто пасивна і спіймати її - велика удача. Всі любителі риболовлі знають: найкращий кльов по першій і по останній кризі. Але це - при умові стандартних погодніх умов. Коли перша крига - у грудні, остання - в березні. А не те, що ми маємо зараз через надмірно теплі зими.
Ось ці всі люди на кризі - ловці хижої риби. Мої колеги. Які випадають із загальноприйнятого стереотипу зимового рибалки як п'яного дядька в кожусі, що сидить на одному місці на кризі в лютий мороз.😉 Тому що мисливці за хижою рибою проходять по кризі в її пошуках по кілька кілометрів, вони роблять по кілька десятків ополонок, щоб відшукати свою рибу. Тут про сидіння чи випивку годі й думати: перше не дасть результату, а друге просто небезпечно, бо при переходах на далекі відстані треба бути уважним і не потрапити під кригу.
Так от. Спіймати гарного окуня навіть у глухозим'я завжди можна. Судака - трохи важче, але також можна. А от наловити багато риби - це вже задача не із простих, бо риба під кригою неактивна. Ось така:
А якщо тобі пощастило і попався активний крупний окунь, то найсмачнішим він буде після копчення. Тим більше, що для цього його навіть чистити не треба.
От і в нас зараз - глухозим'я. Крига тільки відновилася, але зима вже скоро закінчується. Тому шанси на кльов все менші і менші. Але ми все одно спробуємо. Хтось вже встиг щуковки розставити на нашому ставку, то ж пора і нам на окуня!😎