Не знаю, де довідатись про сьогоднішнє число населення в нашому маленькому містечку на Заході, але всі прикмети його зростання бачу щодня. За останній рік тут відкрилося як мінімум два продуктових і один речовий супермаркети, відновлюються закинуті споруди промзони, активно продається та здається в оренду житло. Відчуваю, що причиною розвитку зараз стала війна. Зруйновані та обстрілювані орками міста і села Сходу заставили жителів покидати небезпечні зони, свої роками нажиті статки, дім, могили предків, і їхати світ за очі, щоб утриматись та вижити в новому для них просторі. Слава Богу, що є ще більш-менш безпечні місця на мапі України, де можна розпочати з нуля і своє життя, і своє заняття.
До нас стали частіше приїздити з концертами різні артисти. А тепер всі діти міста та околиць з нетерпінням чекають і циркову виставу, оголошення про яку прикрасили вулиці містечка.
Ну а я все шукаю нових хазяїв і постійний дім для підопічної собачки, яку врятувала взимку. Вже впізнають нас на вулицях, діти підходять погладити Джес, дорослі іноді розпитують про неї. Але поки що - жодного бажаючого взяти собачку собі. От і ходимо щовечора містечком, в пошуках щастя.😊