В неділю зазвичай не прийнято робити якісь справи по дому. В мирний час цей 'забобон' не діяв, бо не вистачало часу в робочі дні навести лад у господарстві. Але після початку російського вторгнення в Україну я вже і забула, що таке 'робочий день'. Роботи немає, і не тільки я одна опинилася в такій ситуації. Війна...
It is not customary to do any household chores on Sunday. In peacetime, this "superstition" did not work, because there was not enough time on working days to put the household in order. But after the beginning of the Russian invasion of Ukraine, I already forgot what a "working day" is. There is no work, and I am not the only one who found myself in such a situation. War...
Ось наш луг. Ранкова роса спонукала Хенка до поїдання соковитої травички. У собак таке буває: вони таким чином час від часу очищають шлунок. От і добре, що хоч клаптик трави скосили свого часу, і свіжі паростки рослин м'яко встелили луг оксамитовим простирадлом.
Here is our meadow. The morning dew prompted Hank to eat the juicy grass. This happens with dogs: they clean their stomachs in this way from time to time. So it's good that at least a patch of grass was mowed in time, and the fresh sprouts of plants gently covered the meadow with a velvet sheet.
Підняла очі до неба. Ба, яка краса! Багато-багато хмаринок, наче табун овечок, зависли над селом. Вдалині видніється улюблений ліс. Мабуть, мої маслюки там давно вже переросли, бо ніхто не збирає цього року грибів. Не можна у нас ходити до лісу, - окупанти могли залишити там після себе смертоносні капкани. Хоч би не підривалися на них дикі тваринки. Адже у нас частими гостями тут бувають не тільки зайці, а навіть косулі та лосі.
She raised her eyes to the sky. Wow, what a beauty! Many, many clouds, like a herd of sheep, hung over the village. A favorite forest can be seen in the distance. Apparently, my buttercups have long since grown there, because no one is picking mushrooms this year. You can't go to the forest in our country - the occupiers could leave deadly traps there. Even if wild animals do not attack them. After all, not only hares, but even roe deer and moose are frequent guests here.
Вдома - повний порядок. У кого-кого, а в моїх хвостиків - справжній вихідний. Нагодовані та обласкані, вони дружно порозлягалися кожен на своєму місці, і відпочивають. А моя трішечки зіпсована термочашка з вранішньою кавою видає для них мелодії звуків із тріщинки на боці.
At home - complete order. Some people have a real day off, but my tails have a real day off. Fed and caressed, they laid down together in their place and rested. And my slightly damaged thermos cup with morning coffee makes melodious sounds for them from a crack in the side.
І якби не війна, то політичні баталії у світі не так сильно би турбували. Але зараз гаряче не тільки в Україні. То там, то там виникають серйозні збройні конфлікти. І це не виходить з голови. Адже, пізнавши війну наяву після 24 лютого, переживши жорстоку окупацію, неможливо бути байдужим до будь-яких воєнних конфліктів на планеті. Бо вони нічого доброго не приносять мирним людям. Тільки біль, смерть, руйнування.
Вражає безалаберність керівників деяких держав, що спокійно спілкуються з агресорами та розбурхувачами ненависті між народами. Називають біле - чорним, а чорне - білим, хоча реальна картина подій аж волає: припиніть агресію, не допустіть жертв! Та світ наче не хоче чути... Правду казав мій покійний батько: "Політика - це брехня".
Хочу бути котиком чи собакою. Щоб не чути і не бачити брехливих пристосуванців. А просто лежати собі у спекотну неділю в холодочку, і ні про що не турбуватись.
And if it weren't for the war, then the political battles in the world would not bother me so much. But now it's hot not only in Ukraine. Here and there serious armed conflicts arise. And it doesn't go out of my head. After all, having experienced the war in reality after February 24, having experienced a brutal occupation, it is impossible to be indifferent to any military conflicts on the planet. Because they do not bring anything good to peaceful people. Only pain, death, destruction.
The sloppiness of the leaders of some states, who calmly communicate with aggressors and instigators of hatred between peoples, is striking. They call white - black, and black - white, although the real picture of events is crying out: stop the aggression, do not allow victims! But the world doesn't seem to want to hear... My late father spoke the truth: "Politics is a lie."
I want to be a cat or a dog. So as not to hear and not see the liars. Or just lie down on a hot Sunday in the cold, and not worry about anything.
джерело
Author: Nugzar Metreveli