Колись то було, колись було, десь мандрували.....все загуло.....все десь далеко, лиш спогади, як ті лелеки у голові) і все справді саме так, адже поки я не побачила ці фото знову, можливо б ніколи не пригадала ці моменти. Це Крим. Це Балакалава, Ласпі, Ялта, манлрівка, літо, відпочинок, свобода, свобода духу, свобода думок.
Та це було так давно, і швидше за все більше ніколи не повториться нічого схожого. Та чи хочу я повторення? Навряд. Може варто відпустити, адже там ніколи не були раді бачити нас, відверто кажу, тільки природі було байдуже, та не людям, які вважвли нас западенською наглотою.
Ось які спогади тепер викликають фото з Криму. Чи варті вони того, щоб тримати їх в голові чи в пам'яті телефону? Хай би вже дали людям те, що вони хочуть, і не змушують робити те, чого не бажають. Свобода має бути, особливо сьогодні. Вилилось все, можливо, комусь неприємно таке читати, але це моя думка і мої спогади...
