Є в нашому міському парку скульптура величезного крокодила. Деякі знавці стверджують, що такого розміру, ці рептилії існують в живій природі і це дійсно вражає, бо до живого крокодила я б навряд підійшла б так близько. А до цього, кам'яного, викладеного мозаїкою, запросто. Але так було не завжди...
В дитинстві, за розповідями батьків, коли я вперше потрапила в цей парк, зустріч з цим крокодилом відбулась досить травматично для дитячої психіки, адже після такої зустрічі, дорога до цього парку була закрита на довгі роки. Я цього зараз, звісно, не пам'ятаю, але батькам вірю, бо на прикладі власної дитини спостерігала щось подібне.
Вже трохи подорослішавши, цей крокодил у моєму сприйнятті став звичайним атрибутом паркової зони і ходити на нього подивитись з подружками було весело.
