Like all of us, my cat needs sunlight. So recently we bought him shoes (so that he did not contaminate his paws) and a jacket with a hood (so that it does not fall on ticks). But we accidentally forgot him in the village so we had to walk with him in our arms.
Як і кожному із нас, моєму коту потрібно сонячне світло. Тому недавно ми купили йому черевики (щоб, він не забруднював своїх лап) і кофту з капюшоном (щоб, на нього не падали кліщі). Але ми випадково його їх забули у селі тому прийшлося гуляти з ним на руках.
Vika just left, so I could safely wear it all day (because when Vika was, she always wore it and did not give it to anyone). As soon as we entered the corridor, Edgray immediately suspected that something was wrong because he hated walking. He always shook through when we walked with him, something that scared him. A couple of times he wanted to go back to the house, but he failed.
Віка якраз поїхала, тому я могла спокійно його носити цілий день (тому, що коли Віка була вона завжди носила його і нікому не давала). Як, тільки ми вийшли у коридор Едґрей зразу запідозрив, щось не ладне тому що, він ненавидить гуляти. Він завжди коли ми з ним гуляли трясся через, те що йому було страшно. Пару разів він хотів зайти назад до хати, але йому не вдалося.
We decided to go to a tree where I did the "bridge" exercise. As soon as I pulled Edgre out of my backpack, he immediately began to shake. Taking it in my hands, I carried it into the woods to show nature. When Edgray got used to it, he calmed down. He felt very protected in my arms.
Ми вирішили піти до дерева там де я робила вправу "мостик". Як тільки я витягла Едґрея з рюкзака він зразу почав трястися. Взявши його в руки я понесла його у ліс показувати природу. Коли Едґрей трохи привик він заспокоївся. Він відчувався дуже захищено у моїх руках.
He watched the little squirrels fleeing and the birds flying from branch to branch in search of food. He really liked how they sang. He also looked at the top with great interest, as if trying to see a unicorn there 🦄! At the end of the walk, I let him stand on the ground and eat grass. How miraculously he really ate grass!
Він спостерігав за маленькими білченятами, які втікали і за птахами які літали з гілки на гілку у пошуках їжі. Йому дуже подобалося як вони співали. Ще він дуже зацікавлено дивився у верх, ніби намагався розгледіти там єдинорога 🦄! Ще в кінець прогулянки я дозволила йому стати на землю і поїсти трави. Як на диво він справді їв траву!
Bye bye everyone! 🐈🦋🌳
Всім па-па! 🐈🦋🌳