Останній теплий день листопада вигнав мене на прогулянку, на свіже й цілюще повітря. Воно тут, у моєму селі особливе, адже машин і людей тут фактично нема!
По плану я мала одразу піднятися на пагорб в ліс, але несподівано зависла у цьому царстві закинутих хат...
Коли я була маленька, людей тут було значно більше. А в дитинстві моєї мами ще більше. Так, я останні півроку прожила в селі, яке можна назвати таким сумним словом "неперспективне". За останніх років 20 тут померло багато стареньких людей, покоління моєї бабусі, а їхні діти і внуки живуть в містах. Хоча є і кілька молодих родин, а це дає надію на те, що село житиме.
Закинутий сад, можливо, скоро перетвориться у діброву, бачите скільки тут маленьких дубочків?
It is possible that the abandoned Garden will turn into an oak forest in a few years.
Деякі будинки вже завалились і їхнє місце займає Ліс. Але кілька років тому верхня точка занепаду була подолана. Почався новий, позитивний виток спіралі. Або спадкоємці, або чужі люди почали приводити світ мого села до ладу. Люди, слава Богу, починають розуміти, що місто не порятує від усіх проблем.
До речі, психологи дають мудру пораду: якщо ти живеш у селі, то час від часу їдь до міста, щоб провести там трохи часу (не лише в супермаркеті, а й у парку, кафе, на концерті, в кіно). І навпаки. Якщо живеш у місті - іноді бувай в селі хоч на день-два. Зміна обстановки тонізує і тіло, і розум.
Дехто навіть оселяється тут. Це тішить, бо коли по сусідству хащі, кропива і з лісу прибігають лисиці, а в траві множаться різні плазуни, то це не дуже весело.
На іншому куточку мого села навіть утворилась "богемна тусовка", адже там придбали собі хати відомі художник і скульптор, а деякий час наймали дачу мої близькі-друзі вітражисти.
На моїй околиці трохи тихіше, але й сюди у теплу пору року приїжджають діти і внуки тих стареньких, які вже відійшли у кращий світ. А зараз тут суцільна тиша, яку розриває хіба що гавкіт сусідської собаки.
Вмощуйтесь зручніше у моїй машині часу і... вперед у минуле?
EN:
The last warm day of November drove me for a walk, for fresh and healing air.
According to the plan, I was supposed to go up the hill into the forest at once, but suddenly I hung in this realm of abandoned houses ...
When I was little, there were a lot more people here. For the last six months I have lived in a village that can be called such a sad word "unpromising". In the last 20 years, many old people have died here, my grandmother's generation, and their children and grandchildren live in cities. Although there are several young families, this gives hope that the village will live. А few years ago, heirs or strangers who bought a house here are increasingly coming here.
By the way, psychologists give wise advice: if you live in a village, then from time to time go to the city to spend some time there (not only in the supermarket, but also in the park, cafe, concert, cinema). And vice versa. If you live in the city - sometimes visit the village for at least a day or two. The change of situation tones both the body and the mind.
Some people even settle here. This is gratifying, because when there are thickets, nettles and foxes coming from the forest, and various reptiles are multiplying in the grass, it is not very fun.
But now there is a complete silence on my outskirts of the village, which is broken only by the barking of a neighbor's dog. So... Sit more comfortably in my time machine and ... forward to the past?
Нещодавно ці хатки розчистили від хащів і це дає надію на їхнє друге життя. У тій, що внизу, вже живе чоловік. Такі хатки збудовані зі "сирівки" (невипаленої цегли).
I was afraid that these houses would die. But recently they were cleared of thickets. One person already lives in the blue house, so everything will be fine.
Суто дерев'яна хатка. Рецепт будови: в основі дошки, далі планочки, забиті навхрест, в отворах - цементний розчин. Такі хатки теплі, але недовговічні.
And this is an example of a wooden house. How were they built? At the base - wooden boards on which small laths were stuffed crosswise, and openings were filled with a solution. Such houses kept warm well.
Старенька стодола - місце, де зберігали сіно і солому. Вона поєднана із хлівом (стайнею), де жила худоба. Перший ярус - із великих каменів, другий - деревяний.
The barn is a place where hay and straw were stored; and the cowshed where the cattle lived. The first tier is made of large stones, the second is made of wood.
Деревяна веранда (по нашому "ґанок") - традиційний елемент старих будинків. Дивно, місце по сусідству, але я ніколи тут не була.
Wooden veranda ("ganok"). Surprisingly, this is a house nearby, but I've never been here.
Хатка, куплена нещодавно молодою сім'єю. Творчий підхід до оновлення старих речей. Красиво?
Another abandoned house that a young couple recently bought. A creative approach to updating old things. Is it beautiful?
А це гарно доглянуті будинки, які використовують як дачі.
And these are well-groomed houses that are used as cottages.
А тут природа перемагає цивілізацію. Одвічна боротьба.
And here nature conquers civilization. Eternal struggle.
Якщо вам сподобалось - підписуйтесь на мій блог і слідкуйте за сільськими красотами! Попереду ще багато цікавого.
If you liked it - subscribe to my blog and follow the rural beauties! Thank 
Друга частина прогулянки тут:
The part 2 of the walk is here (UA):
@lilideleopolis/dari-listopada-ch-2