Lately, I feel more and more like a tamer of chaos:) Partly this chaos was created by me, and partly by time and other people.
Apparently, it's interesting to settle in a new house with bare walls. And start from scratch. And I have the opposite task. Since I have been living in the house of my ancestors for two summers in a row, I need to get rid of unnecessary and old things.
I remember the words of a great man (maybe it was Michelangelo, or maybe Da Vinci?) When asked how to create a brilliant sculpture, he replied: "All you need is to take away all the extra pieces of marble, and the masterpiece is already inside".
So, I feel like that. Just to throw away everything I don't need:) But before that, to take a few pictures to remember...
Останнім часом я все частіше відчуваю себе приборкувачкою хаосу:) Частково цей хаос створений мною, а частково часом та іншими людьми. Мабуть, це цікаво — оселитися в новому будинку, де голі стіни. І почати все з нуля. А у мене протилежне завдання. Оскільки вже два літа підряд я живу у будинку своїх предків, то мені потрібно позбутися зайвих та старих речей.
Згадую собі слова великої людини (може це був Мікеланджело, а може Да Вінчі?) Коли його запитали, як же ж можна створити геніальну скульптуру, він відповів: всього на всього потрібно забрати всі зайві частинки мармуру, а шедевр вже є там всередині.
Отож, я почуваю себе подібно. Всього на всього викинути все непотрібне:) Але перед тим зафіксувати це все на камеру...
If it is easier to do in the house, it is much harder in the yard. After all, in the past life was bustling here, grandparents had a lot of cattle and various animals. Animals lived in the barn, people kept hay and straw for them in the barn, they kept tools in different barns ... And once upon a time people were afraid to throw away old things. It was hard to buy something new!
I don't have a cow or a pig :) My four cats are happy to sleep on the bed! All the old buildings have lost their original meaning. Some have rotted, because they are made mostly of wood. So it's time to dismantle them.
Apparently, this is just one of several posts on this topic today. I am creating a kind of chronicle in monochrome. For myself. And for lovers of old and abandoned houses and things.
Якщо у будинку це легше зробити, то у дворі значно важче. Адже в минулому тут вирувало життя, дідусь і бабуся мали багато худоби та різних тварин. У хліві звірі жили, у стодолі люди зберігали для них сіно та солому, у різних сараях берегли інструменти... І ще колись люди боялися викидати старі речі. Адже нове було важко купити!
У мене немає ні корови, ні свині:) Мої чотири коти із задоволенням сплять на ліжку! Всі старі будівлі втратили первісний сенс... Деякі добряче зігнили, адже зроблені переважно з дерева... Отож пора їх демонтувати.
Мабуть сьогодні це лише один з кількох дописів на цю тему. Я створюю своєрідний літопис у монохромі. Для себе. І для любителів старих та покинутих будинків і речей.
Дякую за читанням. Залишайтеся поряд. У монохромному світі.
This is my entry to the Monomad challenge by 
Thanks for your visit! Stay close:)