Hi to all.
I have been going to the cemetery for many years on days when I have a hard time and there are some unresolved issues. In the cemetery is just such an atmosphere of peace of mind. I read the names of the families in the tombs and see their years of death.
And I'm alive! And it is a great happiness to be a living and healthy woman today. And my problems become weightless.
But today, for the first time during my stay in the cemetery, there was a funeral procession. And it scared me. Many people in black clothes came. The priest spoke the last words into the microphone and his calm speech echoed throughout the cemetery. Goosebumps appeared on my skin and I wanted to leave this place as soon as possible. Just a few photos.
Life is the most precious gift our parents give us. So do not waste it in fear, deception and ignorance. Live with dignity, so that many people also come to your funeral to show their respect.
Peace and tranquility to all of you every day!
See you again!
Привіт усім.
Я багато років ходжу на цвинтар в такі дні, коли мені важко на душі і є якісь не вирішені питання. На цвинтарі саме така атмосфера умиротворення душі. Я читаю імена родин на гробницях і бачу їхні роки смерті.
А я жива! І це велике щастя сьогодні бути живою і здоровою жінкою. І мої проблеми стають неваговими.
Але сьогодні вперше під час мого перебування на цвинтарі про ходила процесія поховання. І мені від того стало моторошно. Прийшло багато людей в чорному одязі. Священник вимовляв останні слова в мікрофон і його спокійна мова звучала на весь цвинтар з відлунням. На моїй шкірі з'явилися мурашки і я захотіла пошвидше покинути це місце. Лише кілька фото.
Життя найдорощий дар, який дають нам батьки. То ж не змарнуйте його в страху, обмані і невігластві. Живіть достойно, щоб на ваш похорон також прийшло також багато людей, щоб виявити свою повагу.
Миру і спокою всім вам щодня!
До зустрічі знову!
This is my entry for the contest #monomad challenge by 
See you!
