Hello everyone.
This is my entry to #monomad challenge
by 
Привіт усім.
Повертаючись вечором з довгої поїздки, я помітила в напівтемряві ось цей паперовий літак. Він лежав посеред дороги, по якій я мала їхати. Моя машина прокотилася по дорозі і паперовий літак опинився під машиною між колесами. Я зупинила авто неподалік. Я вирішила підійти і розглянути цей літак ближче. Кілька авто швидко проїхали тут, взявши літак також між колесами. І з кожною машиною утворювався вітряний шлейф, який щоразу підіймав паперовий літак і обережно клав його у інший бік. А я за цим усім спостерігала. Деякі водії посміхалися мені. А мені кортіло пошвидше зробити фото, тому що вечір був вже дуже близько.
Returning in the evening from a long trip, I noticed in the twilight here is this paper plane. He was lying in the middle of the road I was supposed to take. My car swept along the road and the paper plane was under the car between the wheels. I stopped the car nearby. I decided to come up and take a closer look at this plane. Several cars drove quickly here, taking the plane also between the wheels. And with each car, a wind formed, which each time lifted the paper plane and carefully put it in the other direction. And I watched all this. Some drivers smiled at me. And I wanted to take a photo faster, because the evening was very close.
Я в дитинстві також вміла складати і любила пускати паперових літачків.
Я все таки підійшла до цього літака. Розглянула його. Одне крило хтось намагався розмалювати. А дивлячись на ніс літака стало зрозуміло, що ним гралися довго. Навколо мене все давно стемніло. Лише цей білий паперовий літак одиноко лежав на потемнівшій дорозі . Когось мені він нагадував. Людину, яка на своєму життєвому шляху намагається втриматися своєї дороги. Але повсяк час життєві ситуації змінюють її погляд, її напрямок, її дії.
As a child, I also knew how to assemble and launch paper airplanes.
I still approached this plane and examined it. Someone was trying to paint one wing. And looking at the nose of the plane it became clear that they played for a long time. Everything around me has long been dark. Only this white paper plane lay alone on the darkened road. He reminded me of someone. The man who in his life path, trying to keep their roads. But all the time life situations change her view, her direction, her actions.
See you