Чи бувало у вас таке, що на роботі почуття комфорту та затишку більші ніж вдома? В мене – так. Щовечора, поспішаючи додому, ловлю себе на думці, на скільки я була б щасливіша, якби жила окремо з дочкою та чоловіком.
Коли ж настають вихідні, потрібне внутрішнє налаштування для моральної стійкості від напружено-ворожої атмосфери. Мій спокій, відрада та натхнення – домашній сад з квітами. Хвилини відпочинку у вікенд я проводжу саме тут.
Свою прихильність до вирощування рослин та планування клумби я відкрила досить недавно. Зараз же для мене, це місце душевного спокою та відрада від повсякденності. Люблю спостерігати, як народжується нове квітуче життя.
Минулої осені я посадила декілька кущів троянд. Чесно кажучи, до весни вже й не могла пригадати, які сорти та кольори обирала. Тому, коли настала весна, я дуже хвилювалася за нові квіти, щоб вони не загинули взимку. Мені пощастило - всі кущі троянд вижили.
Блукаю садком, милуючись барвами. Кожна квіточка, яка колись відцвіте повинна бути зрізана, щоб кущ нарощував нові пуп’янки. Так і буду робити. Знаю, що тоді мої троянди радуватимуть цвітінням ціле літо.
А ще в мене є кущ чайної рози. Можливо ця назва і не правильна, та я називаю її так. Вона має неймовірний аромат. Пам’ятаю, як у дитинстві бабуся готувала варення з пелюсток таких же квіток. Воно було дуже солодке, янтарного кольору та мало тонкий аромат. Тоді я не любила його. Зараз же, мабуть, із задоволенням посмакувала б.
Довгий час я не могла розвести садову юку. В моїх знайомих роками квітували кущі, а в мене вона чахла і не намагалася навіть розростися. Коли ж перенесла її на нове місце, де було вдосталь сонця, моя юка порадувала шикарним цвітом.
Взагалі, я люблю літні прогулянки до лісу та річки, які в моїй місцевості знаходяться поряд. Але зараз забороняється відвідувати ліс. І хоча в нашому регіоні не велися активні бойові дії, все одно не хочеться порушувати встановлені правила та ризикувати. Тому і доводиться задовольнятися малим і давати собі розраду та насолоджуватися природою вдома.
Ось такі в мене зараз прогулянки у вихідний день, які закінчуються межами саду та сусідським парканом. Але я не нарікаю, благо дім є і сусіді з парканом цілі. Як показує досвід – це також привід для щастя.
Have you ever had more feelings of comfort and coziness at work than at home? In me - yes. Every night, hurrying home, I catch myself thinking how much happier I would be if I lived separately with my daughter and husband.
When the weekend comes, you need an internal setting for moral resilience from a tense and hostile atmosphere. My peace, joy and inspiration is a home garden with flowers. I spend minutes of rest on the weekend here.
I discovered my commitment to growing plants and planning a flower bed quite recently. Now for me, it is a place of peace of mind and joy of everyday life. I like to watch a new flourishing life be born.
Last fall I planted a few rose bushes. Honestly, by spring I could not remember what varieties and colors she chose. So when spring came, I was very worried about the new flowers so they wouldn't die in the winter. I was lucky - all the rose bushes survived.
I wander the garden, admiring the colors. Every flower that blooms once must be cut off so that the bush grows new buds. And I will do so. I know that then my roses will be happy to bloom all summer.
And I have a tea rose bush. Maybe this name is not correct, but I call it that. It has an incredible aroma. I remember as a child my grandmother made jam from the petals of the same flowers. It was very sweet, amber in color and had a delicate aroma. I didn't love him then. Right now, I would probably enjoy it.
For a long time I could not grow garden yucca. My acquaintances have been blooming for years, and I have it withered and did not even try to grow.When I moved it to a new place where there was plenty of sun, my yucca pleased with a gorgeous flower.
In general, I like summer walks to the forest and the river, which are nearby in my area. But now it is forbidden to visit the forest. And although there were no active hostilities in our region, we still do not want to break the established rules and take risks. That's why we have to be content with the little ones and give ourselves comfort and enjoy nature at home.
These are my weekend walks that end outside the garden and the neighboring fence. But I'm not complaining, the house is good and the neighbors with the fence are intact. Experience shows that this is also a reason for happiness.