| Hello, friends! I’ve really missed my regular Friday posts in this mushroom community. But what can you do when you’re unfairly pushed off the platform? Anyway, enough complaining—I’d like to share some photos of mushrooms I recently found growing on old wooden stakes that we used as supports for tomatoes. My favorite tool, Google Lens, helped me identify them as Crucibulum laeve. These mushrooms have a unique structure that helps them disperse spores using raindrops: 1. “Nest” (peridium): Small cup-shaped structures, 4–10 mm in diameter. At first, they are cushion-shaped and covered with a bright yellow or mustard-colored membrane (epiphragm). Over time, it ruptures, revealing the inner surface—smooth, shiny, and whitish-gray. 2. “Eggs” (peridioles): Inside are lens-shaped structures about 2 mm in diameter that contain the spores. In this species, they are usually pale beige or whitish. Dispersal mechanism: The peridioles are attached to the walls of the “nest” by a thin elastic cord (funiculus). When a raindrop hits the cup, it ejects the “egg” outward. The cord uncoils and can latch onto nearby twigs or plants, securing the spores onto a new surface. Most often, Crucibulum laeve grows in large groups on woody debris: decaying branches, needles, sawdust, bark, and sometimes even on old manure or garden mulch. They can be found from spring to late autumn, mainly in temperate forests of North America and Eurasia, including Ukraine. | Привіт, друзі! Скучив я за своїми щоп'ятничним публікаціями у цій грибній спільноті. Але що робити, коли мене несправедливо виштовхали за межі платформи? Гаразд, годі жалітися, поділюся з вами фотогрибів, які я нещодавно знайшов на старих дерев'яних кілках, які ми використовували як опори для помідорів. Мій улюблений інструмент Google Lens допоміг мені ідентифікувати ці гриби як Crucibulum laeve (українською — бокальчик гладенький). Ці гриби мають унікальну будову, яка допомагає їм поширювати спори за допомогою дощових крапель: 1) «Гніздо»(перидій): Невеликі чашечки діаметром 4–10 мм. Спочатку вони мають подушкоподібну форму і закриті яскраво-жовтою або гірчичною мембраною (епіфрагмою). З часом вона розривається, відкриваючи внутрішню частину — гладеньку, блискучу та білувато-сіру. 2)«Яйця» (перидіолі): Всередині знаходяться лінзоподібні структури діаметром близько 2 мм, що містять спори. У цього виду вони зазвичай блідо-бежеві або білуваті. Механізм розповсюдження: Перидіолі кріпляться до стінок «гнізда» тонким еластичним шнуром (фунікулюсом). Коли крапля дощу потрапляє в чашечку, вона виштовхує «яйце» назовні. Шнур розмотується і чіпляється за сусідні гілочки або рослини, фіксуючи спори на новій поверхні. Найчастіше Crucibulum laeve ростуть великими групами на деревному смітті: гнилих гілках, хвої, тирсі, корі, а іноді навіть на старому гної або садовій мульчі. Зустрічаються з весни до пізньої осені, переважно в помірних лісах Північної Америки та Євразії, включаючи Україну |
