 |  |
|---|
I love Kyiv. It's not perfect, like all of us. It can me modern and ancient, chic and battered, fast and noisy or empty and quiet. Like during curfew. I love to discover something new each time I take a walk, and I'm never disappointed. All that is needed is to have my eyes opened. 😊
In the first days of the war, everything depended on whether Kyiv would fall or not. High-ranking officials in Ukraine and in the world did not believe. Many did not believe. But we surprised them, and Kyiv did not break down, did not get scared. He persevered. I am proud of this city and I love it even more.
Я люблю Київ. Він не ідеальний, як і всі ми. Він і сучасний, і старовинний, шикарний і обшарпаний, швидкий і шумний або порожній і тихий. Як під час комендантської години. Я люблю знаходити в ньому щось нове кожного разу, і ніколи не буваю розчарована. Все, що для цього треба це розплющити очі.
У перші дні війни все залежало від того, впаде Київ чи ні. Високопосадовці в Україні і в світі не вірили. Багато хто не вірив. Але ми здивували їх, і Київ не зламався, не злякався. Він вистояв. Я пишаюсь цим містом і люблю його ще більше.
This time, I started from the Universytet (University) subway station, some might recognize the place by the building of the Hilton Kyiv hotel. It's famous by the National University main building, called "Red Building", but also by a wonderful Botanical garden. The platform located pretty deep, and it's the upper construction is surrounded on the 3 sides with greenery of old Botanical garden. Here's the view from the back.
Цього разу я почала зі станції метро Університет, ви могли упізнати місце за будівлею готелю Hilton Kyiv. Вона відома сусідством з головним корпусом Національного Університету, але також малим Ботанічним садом. Платформа станції розташована доволі глибоко, а її наземна частина з трьох сторін оточена ботанічний садом. Це вид ззаду.
Seems that this funny bush is waving to me saying "Greetings!" 😀🖐
Здається, ніби цей цікавий кущик махає мені і каже "Вітаю!". 🙂
Can't pass by flowers. The war in general, and in particular the large amount of destruction and terrible deaths, taught me to appreciate beauty, to appreciate every quiet and peaceful moment.
I was here plenty of times so today it's just a quick visit. And I move on.
Не змогла пройти повз квіти. Війна загалом і велика кількість руйнувань і смертей навчила мене цінувати красу, і цінувати кожну тиху і спокійну мить...
Я була тут багато разів, то ж сьогодні це просто короткий візит.
This place has changed recently. Many SMB didn't survive collapse or relocation. Seems this place changed its owner too, but it's still closed.
Це місце знову змінило власника, і все ще зачинене. Багато малих підприємств не пережило війну, релокацію. Деякі так і стоять зачинені.
I like quirky designs of restaurants. In recent years, the fantasy of interior designers delights and amazes.😍 Such places are not necessarily expensive. But not this one, LOL.
Мені подобається чудернацький і вигадливий дизайн сучасних кафе і ресторанів. Фантазія дизайнерів не перестає вражати. Такі місця, до речі, не обов'язково дорогі. Але не це, хаха.
This is a building of gymnasium. I like the bas-relief at the top.
А це будівля гімназії. Мені завжди подобався барельєф нагорі.
Sneak time! I was in a mood to try a street food. Black thin lavash (pita) with veal and veggies on the main street Khreschatyk. It's also the widest one.
Час перекусити. Вирішила спробувати вуличну їжу - чорний лаваш з телятиною і овочами на Хрещатику. Це головна вулиця, а також сама широка.
While I was eating, clouds crossed the sky. They came from nowhere. It started raining, and I had to hide somewhere as I didn't grab an umbrella. Good that summer rains can be light or short. The city after the rain is so creaking bright.
Поки я їла, раптом похолодало, і звідкись набігли хмари. Пішов дощ, і мені довелося шукати піддашшя, бо я не взяла папаролю. Добре, що влітку дощі бувають короткі. А місто після дощу аж скрипучо яскраве!
I have so many different feelings and memories associated with Independence Square (Maidan Nezalezhnosti, central square of Kyiv). Some are warm and pleasant, and some are very sad. The history of Ukraine is being created before our eyes, we are creating it right here and now. I so much wish that peace would come soon after the Victory, and we could once again live peacefully, make plans, and dream. Meanwhile, every day I try to do at least one small thing for it.
З Майданом Незалежності у мене пов'язано стільки різних почуттів і спогадів. Деякі теплі і приємні, а деякі дуже сумні. Історія України твориться на наших очах, ми творимо її прямо тут і зараз. Хочеться, щоб скоріше настав мир після Перемоги, і ми знову могли спокійно жити, будувати плани, мріяти. А тим часом я щодня намагаюсь робити хоча б маленьку справу для нашої Перемоги.
Thank you for joining me on my walk!
❤️