Hi, dear community of walk lovers.
Last week I talked about my evening walk through the edge of woods. And today I suggest you walk with me deep into the autumn forest on a bright afternoon. November began with clear weather. It always gives me moments of joy and peace. You walk as if in a parallel world. And you forget about your troubles for a few hours.
The sky is high and blue. Remains of leaves and fruits create paintings in the style of minimalism.
Минулого тижня я розповідала про мою прогулянку вечірнім узліссям. А сьогодні пропоную вам пройти зі мною яскравим полуднем углиб осіннього лісу. Листопад почався ясною погодою. Це завжди дарує мені хвилини радості і спокою. Ідеш, ніби в паралельному світі. І забуваєш про клопоти на кілька годин.
Небо високе та блакитне. Залишки листя та плодів створюють картини у стилі мінімалізму.
It was a day of rays shining far and clear through the single leaves of the almost bare trees. Surprisingly, since the sun is quite low, its light is also special, as if passed through some filter. Dull, soft. Such light does not tire the eyes.
Це був день променів, які світять далеко і яскраво крізь поодиноке листя майже голих дерев. Дивовижно, оскільки сонце доволі низьке, то і світло його особливе, ніби через якийсь фільтр пропущене. Неяскраве, м'яке. Таке світло не втомлює очі.
My route was short and traditional. I planned to walk much more! But I was hindered by my cats, who followed me like dogs. They love the sun and warmth as much as I do. There is a separate post about this:)
Click if you like cats.
Мій маршрут був недовгим та традиційним. Планувала пройти значно більше! Але мені завадили мої коти, що йшли за мною, мов собаки. Вони так само як і я люблять сонце і тепло. Про це є окремий пост:)
At the edge of the forest, I found some beautiful mushrooms, which, unfortunately, are not edible...
На краю лісу і знайшла трохи красивих грибів, які на жаль не їстівні...
Having climbed a steep hill, I no longer had the desire to look for mushrooms, but simply wandered along the road, which was completely covered with leaves... I could no longer hear the harvesters in the field, nor the annoying mowers in the village. Somewhere the birds were echoing.
And the silence was broken only by the rustling of leaves.
Вибравшись на пагорб крутим схилом я вже не мала бажання шукати гриби, а просто просто бродила дорогою, яку повністю засипало листя... Не чути вже ні комбайнів у полі, ні дуже набридливих мотокос чи пилок. Десь перегукуються птахи. І тишу розрізає тільки шурхіт листя.
A unique phenomenon, the trees did not turn yellow completely this fall! The beeches have almost shed their leaves, but the leaves that remain are half green. The same thing happened with the fruit trees in my garden. This is climate change. I like the warming, but how will it affect other parts of the planet?:( Probably not very good.
Унікальне явище, дерева цієї осені не пожовтіли повністю! Буки вже майже скинули листя, але те, яке залишилося є наполовину зеленим. Те ж відбувалося з плодовими деревами у моєму саду. Це все зміни клімату.
And this is one of my favorite trees, a picturesque old hornbeam.
On this day, I recorded many short videos that still need to be processed. For now, catch some video moments from this walk.
А це одне з моїх улюблених дерев, мальовничий старезний граб.
В цей день я записала багато коротких відео, які ще слід опрацювати. А поки що ловіть кілька моментів з цієї прогулянки.
Дякую за ваш візит!
