And hello again, if we read each other, then today is Wednesday, and today is the time for a walk that introduces different countries and different continents.
І знову привіт, якщо ми читаємо один одного, значить сьогодні середа, і сьогодні час для прогулянки, яка знайомить між собою різні країни та різні континенти.
Today we will take a walk along an ordinary well-trodden path in a distant Ukrainian village, right on the outskirts and under the forest, and check where it will lead us))) are you ready? Then let's go))))
Сьогодні ми прогуляємось звичайною витоптаною стежкою в далекому українському селі, геть на окраїні та попід лісом, і перевіримо, куди ж вона нас приведе))) готові? Тоді ходімо))))
On a warm spring day, when the fertile soil has already rested from winter sleep and is ready for working hands, the whole village begins to come alive.
Теплою весняною дниною, коли родючий ґрунт вже відпочив від зимового сну і готовий до роботящих рук, усе село починає оживати.
I like to come to our family house, it is old as far as I can remember, it stands alone on a hill and rests on an old fence. For many years there is no one in it, except for a gray cobweb. Great-grandfather's house.
Люблю приїздити в хатинку - мазанку, стареньку, скільки пам'ятаю, вона одненька стоїть на горбочку, і опирається на старенький парканчик. Вже багато років в ній нікого немає, окрім сивого павутиння. Прадідівська хата.
We take care of the house with regular cleaning, and it serves as a cradle of memories for us. Every year, we seem to return to our childhood, coming to cultivate the field near her, from which we manage to collect a good harvest of vegetables in the fall. How everything managed to bloom, every tree, every blade of grass. Clean air, as if it had never heard the noise and pollution of the city.
Ми доглядаємо її звичайним прибиранням, а вона служить для нас колискою спогадів. Щороку ми наче повертаємось у дитинство, приїжджаючи обробляти поле біля неї, з якого восени вдається зібрати гарний врожай городини. Як же ж все встигло розквітнути, кожне дерево, кожна травинка. Чисте повітря, наче ніколи і не чуло шуму і забруднень міста.
But just look at the road that leads to the old village, it's even hard to imagine in what ancient age it was paved, stone by stone, you feel like a "bag of bones" when you drive along such a road)))
Та погляньте лишень на дорогу, яка веде до старенького села, навіть важко уявити, в якому прадавньому віці її вимощували, камінь до каменю, відчуваєш себе "мішком з кістками", коли проїжджаєш по такій дорозі, та й вона, певно, відчувала на собі тільки вози з кіньми)))))
There, behind the hut and the field, is another road that leads to the old mill. We know what the mill is only from the stories of the old residents. It has not been working for a long time, but as far as I can remember, when we were little, we always ran here to play.
Ось там, за хатиною і полем, ще одна дорога, яка веде до старенького млина. Про те, що то млин ми знаємо тільки з оповідей старожилів. Давно він вже не працює, та скільки пам'ятаю, малими завжди бігали сюди гратися.
And how to look into the depth of the garden, behind the dry trunks of trees - a lake, across the lake is a bridge, in the middle of which is a small hut, in which fishermen seek shelter from the scorching sun in summer. It's beautiful here, cozy, as if in a fairy tale. Come to the village in beautiful blooming Ukraine, you will definitely like it, and it will beckon you again and again with its peace, simplicity and beauty.
А як заглянути в глибину садочка, за сухими стовбурами дерев - озерце, через озерце місточок, посеред якого невеличка хижка, в якій влітку рибалки шукають прихисток від палючого сонця. Гарно тут, затишно, наче в казці. Приїздіть в село в красивий квітучий Україні, вам обов'язково сподобається, і воно буде манити вас знов і знову своїм спокоєм, простотою і красою.
