Hi to all
I remembered that today is Wednesday and decided to go for a walk. A reason to go for a walk))
I drove in not far from the city, to be more precise, there is a landing outside the city. The road leads there. Where it ends, I didn't go that far. But it's so nice to watch around. Hear birds singing. We had a pheasant somewhere and it ran away. I managed to take a picture)).
Then it was nice to look at the grass and the steppe ahead. There are many wild plants around. You can just lie down and lie on that grass.
Someone is fond of football or something else, but I like nature, flowers, and singing birds.
I walked for a long time because it was a long way. My legs already hurt. This is a walk. I will sleep soundly today. But I got a lot of emotions and energy, and I can live on.
I will quote the Ukrainian poet Taras Hryhorovych Shevchenko:
...The wind blows quietly,
Steppe deer dream,
Between ravines above joints
The willows are turning green...
Abundant gardens bowed down,
Poplars as desired
They stand apart as sentries
They talk in the field.
And all that... the whole country
surrounded by beauty
Turns green, washes off
Early dew...
That's how wonderful it is at home. I love Ukraine. I don't want Russian missiles flying here. I want peace.
============
Привіт всім.
Згадала, що сьогодні середа і вирішила прогулятися. Привід вийти на прогулянку))
Зайшла я недалеко від міста, а точніше за містом є посадка. Туди веде дорога. Де вона закінчується я не заходила так далеко. Але так гарно спостерігати навкруги. Відчуваєш спів пташок. У нас десь посилився фазан і біг далеко через дорогу. Я встигла його сфотографувати)).
Далі було приємно дивитися на трави і степ попереду. Багато диких рослин навкруги. Можна просто влягтися і полежати на тій траві.
Хтось тішиться футболом, або ще чим іншим , а я тішуся природою, квітами і співу пташок.
Йшла я довго, тому що далеченько. Вже і ноги заболіли. Оце так прогулянка. Спати сьогодні буду міцно. Зате набралася купу емоції, енергії, і можна жити далі.
Процитую Тараса Григоровича Шевченка українського поета:
…Тихесенько вітер віє,
Степи-лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють...
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожі
Розмовляють в полі.
І все то-те... вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Раньою росою…
Ось так чудово у нас вдома. Люблю свою Україну, аби не летіли ракети…