Hi friends!
Today I will finally join the theme of the week in the wonderful community Life stories founded by . "The story about my city"
I love my city, where I have lived for about 40 years... Wow, it's hard to believe:) I also love my home village, but for some reason I am not attracted there. Except in the summer.
My Lviv is an ancient and hospitable city. A city of lions, coffee, narrow streets and small squares, as well as various amazing cafes; city of theaters and high culture. From the year of its creation (1256) until now, its faces have been created by architects, sculptors, artists, street musicians and ordinary people.
Привіт, друзі!
Сьогодні нарешті і я долучусь до теми тижня у чудовій спільноті заснованій "Розповідь про моє місто"
Люблю моє місто, в якому живу вже десь 40 років... Ого, навіть важко повірити:) Люблю також і моє рідне село, але чомусь мене туди не тягне. Хіба що влітку.
Мій Львів — старовинне і гостинне місто. Місто левів, кави, вузьких вуличок і маленьких скверів, а також різних дивовижних кафе; місто театрів і високої культури. Від року створення (1256) і дотепер його обличчя створюють архітектори, скульптори, художники, вуличні музиканти та і прості пересічні люди.
The Market Square is crowded today!
На Площі Ринок сьогодні людно!
Over the last month, my city has become a shelter. After all, as you know, the war caused by the attack of "brotherly" Russia has been going on in Ukraine for more than a month. Thousands and tens of thousands of refugees from other regions come to Lviv. Many people go from here on, abroad. But many remain here. People are looking for housing and work here, but most of them dream of returning home.
За останній місяць моє місто стало притулком. Адже як ви знаєте, вже більше місяця в Україні триває війна, спричинена нападом "братньої" Росії. Тисячі і десятки тисяч біженців з інших регіонів приїжджають до Львова. Багато хто їде звідси далі, за кордон. Але багато хто лишається. Люди шукають тут житло, роботу, але більшість з них мріють повернутися додому...
Lviv is a city of contrasts. The central part is old, built mostly in the 16th-19th centuries, but I live in the "sleeping" area of Sykhiv, which originated in the 80s and consists mainly of prefabricated 9-storey buildings. So today I propose to take a tram from the center to Sykhiv.
Recently, I accidentally and for a short time was in the center, in my favorite Market Square. It was incredibly warm that day, I had never seen such a blue sky for a long time.
Львів — місто контрастів. Центральна частина є старовинна, побудована переважно у 16-19 століттях, натомість я мешкаю у "спальному" районі Сихів, який виник у 80-х роках і складається переважно з панельних 9-поверхових будинків. Отож сьогодні я пропоную проїхати трамваєм з центру на Сихів.
Нещодавно я випадково і зовсім недовго була в центрі, на моїй улюбленій Площі Ринок. У той день було неймовірно тепло, такого синього неба я давно не бачила. (А зараз у нас мокрий сніг, брррр...)
Someone presented flowers to the Austrian writer Leopold von Sacher-Masoch. But he is still sad and dreams of something... Apparently about forbidden love. This writer, in whose honor the word "masochism" appeared, was born and lived in Lviv for some time.
Хтось подарував квіти австрійському письменнику Леопольду фон Захер-Мазоху. Але він далі стоїть сумний і мріє про щось... Мабуть про заборонене кохання. Цей письменник, на честь якого з'явилось слово "мазохізм" народився і деякий час жив у Львові.
The famous adventurer and lover Casanova also visited our city. Now the cafe is named after him.
Відомий авантюрист та коханець Казанова також бував у нашому місті. Тепер його іменем назвали кафе (чесно кажучи я там не була, як і в кафе на честь Мазоха).
The black house attracts the eye of tourists and locals. It shows sculptures of saints, a knight on horseback and the Virgin Mary with the baby Jesus.
Чорна кам'яниця манить око туристів і місцевих. На ній дуже гарно видно скульптури святих, лицаря на коні і Діви Марії з малим Ісусом.
St. Andrew's Church is one of my favorites. I often go inside. It is very luxurious.
Церква Андрія — одна з моїх улюблених. Часто заходжу туди всередину. Вона дуже розкішна.
On Pidvalna Street, I always enjoy the City Arsenal (photo above) and the Royal Arsenal, the dome of the Dominican Cathedral (photo below). And near the Powder Tower today is crowded. All the benches are busy, people are basking in the sun.
На вулиці Підвальній я завжди насолоджуюсь міським (фото зверху) та Королівським арсеналами, куполом Домініканського собору (фото внизу). А біля Порохової вежі сьогодні людно. Всі лавки зайняті, люди гріються на сонечку.
А тепер на трамваї номер 8 ми їдемо к мій район. Останнім часом його активно розбудовують, старі панельні будинки ремонтують, а нові створюють вже за сучасним дизайном. Особливо гарний Сихів уночі, в підсвіткою. Центром нашого району є церква Різдва Богородиці,де у 2001 році побував Папа Римський Іван Павло ІІ. А центральний проспект має красиву назву Червона калина.
And now on the tram number 8 we go to my area. Recently, it is being actively rebuilt, old prefabricated houses are being repaired, and new ones are being created according to modern design. Especially beautiful Sykhiv at night, in the backlight. The center of our district is the Church of the Nativity of the Virgin, where Pope John Paul II visited in 2001. And the central avenue has a beautiful name Avunue of Red Viburnum.
Thanks for your visit and support.
Stay with Ukraine!
Glory to Ukraine.
Дякую вам за увагу! Любіть Україну, вболівайте за неї! Ми обов'язково відбудуємо нашу країну, усі знищені міста і села.
Слава Україні!