Зараз я себе почуваю двояко, розпочинаючи писати цю статтю. З одного боку четвертий місяць зими, яким цього року є березень, ще й досі морозить нас, а так хочеться вже весняного тепла. З іншої сторони, як це не дивно звучить, я завжди захоплювалася північними країнами, де багато льоду та снігу. Колись я вже писала про свої мрії побувати в Ісландії (в рамках конкурсу від 
Моє рішення спричинене тим, що я у своїй новинній стрічці (не пам'ятаю джерела, на жаль, вилетіло з голови 😄) прочитала про те, що вчені пробурили льодовиковий щит Ґренландії глибиною (який вкриває 80% території найбільшого у світі острова) і знайшли під льодом на глибині 1,5 км залишки гілок та листя, що, в принципі, не дивно. Про це вже говорилося давно, просто лише зараз підтвердили доказами. Та у схожій до Ґренландії Антарктиді, яка знаходиться на протилежній стороні земної кулі, схожі свердловини вже давно підтвердили те, що на крижаному зараз континенті колись був тропічний клімат і по ньому гуляли динозаври. Це все тому, що колись і Антарктида, і Ґренландія був лише частинами одного суперматерика Пангеї і який знаходився у зоні теплого клімату. Лише потім, коли Пангея розкололася, деякі її осколки "доповзли" аж до арктичної і антарктичної кліматичних зон, де завжди було холодно.
Перші люди там з'явилися близько 4,5 тисяч років тому, вони були арктичними народами, які прийшли туди з території сучасної Канади. У 10 столітті Ґренландія була відкрита для Європи норманськими поселенцями, які і дали їй теперішнє ім'я - Ґренландія, що означає "зелена земля", що доволі іронічно для острова, майже всього вкритого льодовиком.
Але існують докази про те, що тоді клімат Ґренландії був значно м'якшим і її південне узбережжя тоді було густо вкрите зеленою травою. То ж не дивно, що першопоселенець Ерік Рудий (який був норвезьким вікінгом ісландського походження) заснував там поселення Браттаглід, яке благополучно проіснувало там до 15 століття.
Потім норманські поселення у Ґренландії занепали. Це пов'язують із настанням "малого льодовикового періоду" у Європі, коли її клімат на 400 років став надзвичайно холодним та суворим, що спричинило надзвичайно сніжні та довгі зими. Зв'язок між островом і метрополією перервався через погіршення судноплавства, а без зв'язку з метрополією поселення не могло вижити.
Знову почали заселяти Ґренландію вже данці у 18 столітті і з 1775 року Ґренландія стала датською колонією і пробула в цьому статусі аж до 1953 році, коли була проголошена частиною Датського королівства. А з 2008 року "зелена країна" є автономною територією у складі Данії (за це більшість мешканців проголосували на референдумі).
Не зважаючи на величину острова, там живе дуже мало осіб, лише 56 тисяч (дані 2018 року), то ж, враховуючи величезну площу, Ґренландія - це країна із найменшою щільністю населення у світі - лише 0,03 людини на квадратний кілометр, тобто це одна людини на 33 квадратних кілометри! 😲. Але насправді більшість населення сконцентрована у столиці та найбільшому місті (чи радше просто містечку) Ґренландії - Нууці та в поселеннях на побережжі. А на льодовику живуть хіба що вчені, які його досліджують.
До речі, останніми роками, льодовики Ґренландії тануть із надзвичайно великою швидкістю, що спричиняє занепокоєння науковців, які переживають, що з такими темпами ґренландські льодовики можуть зникнути ще у цьому столітті.
Данії дуже важко економічно утримувати далекий острів, який географічно є частиною Північної Америки. Через це Ґренландію вже декілька разів намагались придбати США, вочевидь претендуючи на її природні копалини, які поки що не розробляються. Востаннє це намагався провернути екс-президент Дональд Трамп у 2019 році, але ці спроби були відхилені як Данією, так і самою Ґренландією, яка, нагадаємо, є автономною територією і таке питання не може бути вирішено без її участі.
Джерела інформації - Вікіпедія та BBC
Фото 1 автора ArtHouse Studio з Pexels
Фото 2 автора Imad Clicks з Pexels
Фото 3 автора ArtHouse Studio з Pexels
Фото 4 автора Elsa S з Pexels