Місто Атбаса́р
Добрий день, друзі!
Сьогодні ми з вами помандруємо до Казахстану. Там в той час відкривали цілину, і дуже були цім горді, але відкривали студенти, а робили там солдати, і ось, мене послали в відрядження забрати цих солдатів, і привезти їх додому в Україну.
Приїхали ми в Атбаса́р, таке невелике містечко. В магазинах голяк, продуктів не було зовсім, тільки стояв лікер та морська капуста консервована.
Там ми стояли три ночі, а справа в тому, що солдати не могли закінчити жнива, тому що в день земля була мокра і м'яка, а тому чекали вечора, коли трохи підмерзне і тоді техніка не грузла. Ми думали, що ми туди, й назад, а вийшло, що були ми там цілий місяць.
В першу же ніч в мене потік вагон, і прийшлося поповнювати систему водою, яку я носив відрами, та все б нічого, тільки в мене був жар 40 градусів і треба було лазить під вагони, бо потяг стояв на третій колії.
Я через силу тягаю ті відра з водою, думав не виживу, але бригадир побачив, що я не впораюсь один і вивів всю бригаду носити воду. Закінчили ми вночі, а ще через три дні нас відтягнули в друге місце, недалеко від місця супутника.
А як ми там місяць виживали розповім далі...
Посилання читайте тут:https://www.slovoidilo.ua/2018/06/17/novyna/suspilstvo/kazaxstani-zijshov-rejok-pasazhyrskyj-potyah
