Привіт учасники спільноти Quac.
Щасливої вербної неділі!
"Чи існує дружба між чоловіком і жінкою?"
Якщо чесно, мене це питання взагалі не турбує. Чи є дружба між чоловіком і жінкою? Для мене все ясно, як білий день.
Якщо між чоловіком і жінкою нема сексуального потягу, то сміло можна дружити. Чому ж ні? Хіба з жінками дружити легше? Це тільки так здається з першого погляду. Жінки можуть дружити, до тих пір, поки їм не сподобався один чоловік, або одна має щось краще, ніж в іншої, телефон, машину, прикраси, того ж чоловіка. В жінок спрацьовує заздрість, лестивість, бажання вивідати щось, щоб потім переказати у своїй інтерпретації іншим, по великому секрету. Я знаю про що пишу, я працюю в жіночому колективі. Я уникаю своїх колег. Єдина, кого поважаю і люблю, це моя няня Юля.
От бачите з чоловіками все просто!
Я не можу похвалитися, що я чудовий співрозмовник, тому що я не вмію слухати. Але чомусь люди спілкуються зі мною. Так і Сергій почав писати, і ця розмова була конструктивна і змістовна. Ми обмінювалися поглядами на життя, на протилежну стать. І мені було приємно читати ці повідомлення. Я навіть на хвильку подумала: "Чи бува, не закохався цей молодий чоловік у мене?" Але ми швидко вияснили це питання в наступних повідомленнях.
Все просто, а мені так бракувало отакої простоти. Без, "а що він подумав", чи "що він мав на увазі", чи ще якась невизначеність. Сергій називав усе своїми іменами, іноді жорстко, але це завжди була правда. А я так ціную людей за ПРАВДУ!
Сергій чекає на мене
Я і Сергій познайомилися на квартирнику в 
Сергій складає вірші, але крім того він працював на тяжкій роботі і тепер має проблеми з спиною. Ми навіть новий рік разом зустрічали, щоб не були самими. Але крім дружніх обіймів ніц ані ніц.
Останній раз наша зустріч була взагалі якоюсь випадковою. Я вишиваю великодній рушничок, і мені забракло бісеру. І ще я хотіла оглянути магнолії біля Форуму. І ще в кілька магазинів зайти. Отак усе спланувала. А тут пише Сергій, що можемо зустрітися. Ок, я вже тут.
Спочатку було гарно і сонячно, потім прилетіла хмара. І мені щось залетіло в око. Я нічого не бачила перед собою. Плакала, але навіть відкрити око не могла. Потім дощ припинився і те "щось", вийшло з ока, наче все розвиднілося. Ми пішли попити кави і послухати вірші один одного. Сергій каже, що я вже краще складаю рими. Але мені прозою краще писати, наче говорю і записую свої слова.
Отож, дружба, яка б вона не була, повинна бути щирою. І тоді не залежить між ким, між чоловіком і жінкою, між жінками, між чоловіками, між дорослими і дітьми. Я щиро радію успіхам моїх друзів, а їх у мене не дуже багато.
Знаєте, таких, яким вночі напишеш і вони тебе вислухають. І з кожним світовим роком таких друзів все менше і менше. Залишаються стійкіші, які не поринули в буденність.
Цікаво, як на вашу думку, що важливе в дружбі? Чи все таки є різниця з ким дружити? ( я маю на увазі стать)
Хто має свого чоловіка чи жінку за друга, то взагалі ідеально! Я ж намагаюся дружити зі своїм 6- літнім сином.
Щасливої вербної неділі!