Вітаю, друзі! Я трішки закинув ведення свого блогу, адже останні два місяці були досить насиченими і складними фізично та психологічно. Що ж, помалу буду виправляти ситуацію!!!
Сьогодні хочу поділитися з вами своїми враженнями від виходу моєї нової, вже четвертої збірки поезій «Сокира сатири» та її першої презентації в київському музеї живої історії «Мамаєва Слобода».
У Мамаєвій слободі все дихає старовиною. Тут завжди затишно. А зовсім поряд - мегаполіс із його хмарочосами...
Загалом на сам проєкт створення збірки, включно з кампанією зі збору коштів на її вихід пішло фактично 2 роки. Погоджуюся зі словами видавця книжки Марка Мельника, який засвідчив: «Сокира сатири» народжувалася довго, важко і болісно, як справжня дитина. І кошти на неї збиралися біля 9 місяців. Але це було того варте: народився справжній богатир як для збірки поезій: 850 грамів! До того ж, якість поліграфії – на висоті: тверда обкладинка, крейдований папір, повнокольоровий друк (41 ілюстрація). Книгу хочеться брати до рук і читати – це засвідчує кожен, хто бачив і тримав її. Чимала заслуга в цьому належить Тетяні Гущиній (Загрудній) з міста Дніпро. «Сокира сатири» – це вже третя збірка, яку ілюструє для мене Тетяна і щоразу дивує неповторністю та самобутністю стилю.
Передплатники книги, чий внесок зробив можливим її появу на світ, засипали мене листами вдячності та дописами-відгуками про «Сокиру» в мережі. Книга вийшла в прямому сенсі народною: з миру по нитці, як то кажуть… До збору коштів долучилися навіть представники канадійської та американської діаспор українців.
Презентація «Сокири сатири» відбулася в музеї живої історії «Мамаєва Слобода» на мій 30-й день народження 20 травня 2021 року.
Свято «два в одному» запросила відзначити в себе директорка музею Каріна Плахотник, з якою ми добре знайомі і зробили до цього не один спільний захід.
Символічною декорацією для імпровізованої сцени в «садку вишневому коло хати» стала справжня сокира, вбита у дерев’яну колоду, яку поклали на бочку. На захід прийшли найближчі друзі, які полюбляють мою творчість і які буквально засипали мене подарунками. Проте головним подарунком стала їхня підтримка і вдячна дружня слухацька аудиторія. В перервах між моїми виступами ведуча Ольга Руденко проводила вікторину, під час якої за допомогою яблук визначалося, хто називає сторінку вірша із «Сокири..», який читав запрошений гість.
Особливого колориту презентації додали музики із гурту «Зілля» та розкішні традиційні українські страви і напої від кухарів шинку музею «Мамаєва слобода». Яскраві спогади про презентацію підкріплені чудовими світлинами талановитого фотографа Ігоря Рубцова. Гучні і веселі гості довго не хотіли розходитися, що однозначно підтверджує: захід вдався!
Фольклорний гурт "Зілля".
Із друзями-поетами Дмитром Лунякою та Марією Лелекою.
Бард Ігор Двигало прикрасив вечір своїми піснями.
Сподіваюсь впродовж літа зробити ще кілька презентацій у Києві та інших містах. До речі, мою збірку можна придбати, написавши мені у коментах.
Дякую за читання і до зустрічі)))
