Одного разу 
Я зайшла за цим посиланням. Назва була незрозуміла. Я погуглила і знайшла дещо:
Космологічна сингулярність— стан Всесвіту в початковий момент Великого Вибуху, що характеризується нескінченною щільністю й температурою речовини. Стівен Гокінг про космологічну сингулярність: "Результати наших спостережень підтверджують припущення про те, що Всесвіт виник в певний момент часу. Однак, сам момент початку творіння, сингулярність, не підкоряюється жодному з відомих законів фізики".
Отакої. Про фізику? Ця наука для мене в школі була повною таємницею.
Я дуже хотіла піти і підтримати цих людей, які вже кілька разів запрошували мене на свої вистави, але я завжди чомусь не могла потрапити.
А цього року ми з Айрін та її другом Назаром побували разом на відпочинку біля моря, і подружились. Тому я вже справді дуже хотіла познайомитись ближче з їх творчістю.
Отож остаточно вирішила що піду. Прочитала короткий опис в афіші:
Театр Хармс Шоу запрошує на прем'єру вистави Сингулярність.
Цього разу ми розкажемо вам історію про секту вчених, які вивчають навколишнє середовище доволі незвичайними методами.
Перед тим, як реєструватися на виставу, зверніть будь ласка увагу на ключові слова до Сингулярності:
авангард, 18+, ритуальне дійство, науковці-акціоністи, експерименти на сцені, мінімалізм.
В ролях: Катя Черняг, Олена Москаленко, Назарій Боденко, Айрін Сафарлі
Автор сценарію та режисер: Герман Гошкадор.
Сюжет був для мене інтригуючий і загадковий.
І ось нарешті ми подивились і були схвильовані та захоплені. Фантастична гра акторів! Повна розкомплексованість та креативність..
Але чесно признаюсь: ми мало що зрозуміли. Я зробила багато фото і короткі відео в ході вистави. І я хотіла б почути пояснення від акторів, наскільки я близька чи далека від розуміння задумки талановитого режисера Германа Гошкадора.
Отож ділюсь своїм розумінням побаченого...
Спочатку сцена: діти розмовляють, хваляться один перед одним своїми батьками, їх досягненнями, і розповідають один одному - ким вони мріють бути, коли виростуть... Уже тут відчувається похибка...
І ось діти виросли. Хлопчик, який мріяв стати "аукціоністом" став вченим фізиком.
Він, так виглядає, не є щасливим і його душа прагне влади і реалізації його бажань. В пошуках сенсу життя він задумує провести експеримент, щоб пізнати сингулярність. Але ним керують темні сили. Щось на зразок біблійної історії, коли Змій підговорив Єву та Адама з'їсти яблуко, щоб стати всемогутніми , розумними і всесильними, як сам Бог....
Під його керівництвом створюється секта вчених, які проводять досліди і запускають експеримент... Тут уже я мало що розумію, але насолоджуюсь перфектною грою акторів!
Відбувається якесь ритуальне дійство, свого роду жертвоприношення... Оголені чоловіки...Що це означає? Наші душі оголені один перед одним і ми іноді любимо їх, а іноді робимо боляче, шмагаємо їх...
Якось паралельно, герої наче живуть в реальному світі, але лише фізично. Ті ж маленькі діти, виросли і їх мрії вже зовсфм вмерли... Коли живі лише їх тіла, але вони вже розмовляють і ведуть себе так, наче втратили присутність тут на Землі...
Вони обговорюють відсутнім голосом один одного... наче вже і не живуть тут...
І ось в цих людей міняється стан свідомості, вони стають наче клонами, вони вже не здатні мислити адекватно, вони втрачають головне - любов... Існує лише якась химерна ціль пізнати щось невідоме... щоб стати всемогутнім? !!!
В ході експерименту щось пішло не так, щось вийшло з під контролю... На обличчях присутніх видно страх і паніку...
І темні сили, які проявились в ході експерименту а них самих, поглумилися і вбили їх самих попередніх, світло в людях , які приймали участь в цьому екксперименті...
Але в кінці вистави вони продовжують жити в іншому вимірі, як Ангели. Можливо це лише витвір моєї уяви, але я зрозуміла завершення вистави так: світло живе вічно!
Після смерті є початок...
Сподіваюсь що коли небудь за чашечкою кави я зустрінусь з режисером і почую його версію вистави Сингулярність.
Дякую всім за читання :)