Вірш "Молдова"
Привіт, Вулик!
Цей вірш я присвятила країні, яка на завжди полонила моє серце своїм розкішним зеленим вбранням, величними панами - пагорбами, завжди усміхненим сонцем і такими самими усміхненими людьми, які кохають свою культуру, свої традиції, та свою землю. Вона пахне виноградом та медом, молоком та щойно випеченими плачиндами з найсмачнішою у світі начинкою - справжньою овечою бринзою. Її ритм життя це танець, що ніколи не вщухає разом з веселою піснею. Цю пісню творить природа та сам народ - гучний, палкий, квітучий!
Я люблю тебе, Молдова!
"Молдова"
У краї, що в Кодрах втопає,
Що славоньку гарну має
Про краще вино у світі,
Про пагорби гордовиті,
Квітучі лани, запашні квіти,
Граються в полі чорнявенькі діти,
Овець та корів своїх випасають
Слухняно батькам своїм допомагають,
Бо навчані вельми правильно
Коли ми всі разом, ніхто не повалить нас!
Сонце теплом своїм обіймає
Та й щічки дівчат кожний день зігріває,
Через то молдаванки й смугляві
Мов яблучко лите рум'яні.
Якщо молдаваночка їсти зготує,
То цілу орду родні нагодує,
Стіл ломиться безліччю страв,
Але бринза то їхній цар,
Та Плачинди на це не зважають,
Бо знають, що їх полюбляють,
Вельми сильно малі та дорослі,
Плачинди у ранці, в обід та до Чорби.
Сьогодні до столу хлібчику
А духмяненький, мов та квіточка,
Та справжня молдавська людина
Знає, її хлібом є мамалига,
Не дарма кукурудзяне поле,
Стрічаєм частенько в Молдові.
Плодовиті яблуні, сливи, горіхи
Тут багато є серденьку втіхи.
Сміються дорослі, виспівують діти
І ніхто не боронить шуміти.
У ритмі веселім живуть,
І найбільше своє полюбляють
Не в багатстві лиш щастя вбачають
Ті що земленьку цю населяють.
Коренасті вдалися природою
Та вискікують мов ті олені
Щастя в кожнім молдавськім домі,
Бо звучить гучно танець Хора
Запальнішого танцю немає
Він в серцях їх невпинно палає.
Це Молдова !
Дякую за увагу!
Хочу зауважити, що вірш та ілюстрації захищені авторським правом.
