Привіт, мої хороші!
Минулого року в цей час я знаходилась в Польщі в чудовому містечку Квідзинь.
Це місто знаходиться на півночі, недалеко від Гданська.
При першій нагоді я взялася роздивлятися місто. То одна вулиця, то друга. Любувалася старинними будинками, архітектурними пам'ятками, різними визначними місцями містечка. Я ходила по бруківці старовинного Квідзиня і тішилась, і малювала в уяві картини, як цими вулицями мчали на конях рицарі хрестоносці.
Одного разу я вийшла на околицю міста. Переді мною розкинулась чудова панорама. Величезне поле зеленої трави.
Вдолині річечка дзюркоче. Всякі там стрикози, метелики пурхають над нею. І чудовий густий ліс на горі. Таке цікаве поєднання.
І вони... Такі великі, сильні коні! Їх було двоє. Я стояла як заворожена. Адже я ще не зустрічала таких красивих коней. Рижі аж червоні і золотисті гриви і хвости розвівалися на вітрі. Дуже добре доглянуті, чисті і охайні. Шкіра аж блистіла. І дуже, дуже великі!
Коні паслися, мирно посеубуючи зелену слковиту траву. Але незабаром звернули на мене увагу. Один з цих баских коників перегородив мені стежку якою я хотіла спуститися до річки.
Іншому я здалася нецікавою і він поодовжив свою обідню трапезу.
Зробивши фотографії і пару відео я, не покидаючи дивуватися красі і грації тварин, пішла вниз до річки. Вода тихенько дзюркоче. Прохолода і спокій огортають все навколо. Так можна хоч на деякий час відключитися від повсякденних проблем і повернутися додому з хорошим настроєм.
Довго я не приходила у цей куточок Квідзиня. Мій маршрут трохи змінився. Я купила абонемент в спортзал. І яким було моє здивування, коли я десь через два місяці знову прийшла до річки! Що я бачу? Кожна з конячок не одна! В них є малі лошатка! Мої дві конячки стали мамами!
От, сюрприз! А я думала ще тоді, чому коні такі товстезні? А вони готувались стати мамами! І зараз поряд з кожною пасеться гарне лошатко!
Восени я знов прийшла в цей куточок. Хотіла зробити пару фотографій осіннього лісу.
Коні паслися на полі. Моросив дрібненький дощик. Лошата добре підросли і доганяють своїх мам.
Такі милі тваринки. Прийшли до мене. Я навіть змогла погладити їх. Шкода, що не мала для них ніякого гостинця.
Ростіть, малі! Набирайтеся сил! Ваша допомога згодиться господарю!