Я іще кілька моїх друзів були на річці купались, і ловили рибу. Вудку яку закинув я на гачок вчепив гарного черв'яка та цей черв'як приніс мене мертвого тракториста, з сусіднього села, де проживав зі своєю родиною і тільки тоді я зрозумів що таке пливун і з чим його їдять, тракториста звали Федір він із сусіднього села "Новодмитрівка", що розташоване в верх по річці. Його розшукували з ранньої весни Федір розорював сільські угіддя, й тільки в середині літа Федір потрапив мене на гачок. Його лице було розпухлими від того що ніс, очі, і губи виїли раки узнати Федора можна було тільки по одягу й кирзових чоботях. Та тільки й одяг не допоміг тому що одяг перетворився в лахміття і тільки годинник подарований на день колгоспника був запорукою того що колись Федора узнають. Так що Федір коли виплив на поверхню, і я зачепив гачком так називаємо фуфайку, та коли приїхала Федора дружина, а звали її Татьяна вона відразу впізнала свого чоловіка по годиннику. Федора забрали до моргу і похоронили в закритій труні дивитись на Федора як і на дружину було страшно й шкода. І тих діточок які не побачать свого татка...
