How wonderful when several things coincide: good weather, a day off and the mood to travel. In the morning, sticking my head out the window, I felt a sharp cold. Although the sun was shining. I am a heat-loving creature, so I decided to cancel the planned trip. However, I was pulled out by 
Як чудово коли співпадають кілька речей: хороша погода, вихідний день і настрій до мандрів. Вранці висунувши голову через вікно, я відчула різкий холод. Хоча світило сонце. Я теплолюбива істота, тому вирішила відмінити заплановану поїздку. Проте мене витягнула подруга і я їй за це дякую! Адже в обід значно потепліло і дорога була легкою.
There are many ancient castles in our region. Some of them are better preserved, some in ruins. In the past, in troubled times, every city and town had a castle or some minimal fortifications. So, we went to the village of Svirzh, where there is beautiful castle from 1484!
У нашій області є чимало старовинних замків. Деякі з них краще збережені, деякі у стані руїни. В минулому у неспокійні часи кожне місто і местечко мали замок чи якісь мінімальні укріплення. Отож, ми вирушили у село Свірж, де над однойменною річкою стоїть красень замок з 1484 року!
It can be seen from afar! He stands on the hill as if looking at a pond. There were unexpectedly many tourists. Not only us good weather lured out of the house.
After a little snack, we started the walk with a tour of the ancient church. It was built in the 16th century, although after renovations it changed significantly. It is said that 50 years ago old frescoes could be seen in it. Unfortunately, it was closed, but we liked the beautiful yard, and especially the neat flower garden.
Його видно здалеку! Стоїть на пагорбі і ніби дивиться у став. Туристів виявилося несподівано багато. Не лише нас виманила з дому хороша погода. Трохи перекусивши ми почали прогулянку з оглядин старовинної церкви. Вона збудована у 16-му столітті, хоча і після ремонтів суттєво змінила вигляд. Кажуть, ще років з 50 тому у ній можна було побачити старі фрески. На жаль було зачинено, зате нам сподобалося красиве подвір'я, а особливо охайний квітник.
The glade around the castle was dotted with people like flowers. Many of them sat on the covers and ate something, because on Tuesday it was the third day of Easter. We began our tour of the castle from a powerful bridge. It used to be hinged and lifted if necessary. The moat was much deeper and filled with water, which helped protect against enemies.
Поляна навколо замку була всіяна людьми, як квітами. Чимало з них сиділи на плечах і щось їли, адже у вівторок це ще був третій день свята Великодня. Почали ми огляд замку від потужного мосту. Колись він був відкидним і при потребі його піднімали. Рів був значно глибшим і заповнений водою, що допомагало при захисті від ворогів.
We tried to get inside, in the castle yard, but it was closed from the outside on a massive lock. Once there was a guard who could let tourists to see the beautiful courtyard. But now quarantine, so the chances are zero.
We walked around the castle on a steep path. Everywhere beautiful landscapes, lakes, old trees.
Unfortunately, the castle is a bit abandoned. He has experienced a lot over the centuries.
Ми спробували потрапити всередину, у двір замку, але він був зачинений ззовні на масивну колодку. Колись тут був сторож який міг впустити туристів оглянути красиве подвір'я. Та зараз карантин, тому шансів нуль.
Ми пішли навколо замку по крутій стежці. Всюди гарні краєвиди, озера, старі дерева. А сам замок на жаль трохи закинутий.
Багато він пережив за ці століття.
The castle was built in the 15th century by the Svirsky brothers. At first it was much smaller and more modest, and from 1530 it was expanded. In the 17th-18th centuries it belonged to the Zetner family. The castle was captured by the Cossacks during the national liberation war in 1648, later by the Turks in 1672, but withstood the siege of the Turks in 1675.
In the 19th century the owners of the castle often changed and this had a negative effect on its condition. In the early 20th century new owner Robert Lamezan-Salins turned the castle into a luxurious residence. However, ironically, after the overhaul, the First World War began! The Second World War added even more destruction. However, the castle was saved in Soviet times, because there were plans to open a recreation center for architects.
Замок був збудований у 15 столітті братами Свірзькими. Спочатку він був значно меншим і скромнішим, а з 1530 його розширили. У 17-18 столітті він належав родині Цетнерів. Замок був здобутий козаками під час національно-визвольної війни 1648 р., згодом турками у 1672 р., проте витримав облогу турків у 1675.
У 19 ст. власники замку часто змінювались і це негативно позначилося на його стані. На початку 20 ст. новий власник Роберт Лямезан-Салінс перетворив замок у розкішну резиденцію. Проте за іронією долі після капітального ремонту почалася Перша світова війна! Ще більше руйнації додала Друга світова. Проте замок був врятований у радянські часи, адже там планували відкрити центр відпочинку архітекторів.
In 1970-80 the castle was repaired and communications were connected. Subsequently, the USSR collapsed, and there was a lack of finances for full restoration. And in recent years, the situation with this building is unclear (I hope it will belong to the state!) To be honest, I as a tourist do not care what will be in the castle in the future: a hotel, recreation center, art gallery. The main thing is that it is open to tourists, so that Ukrainians and guests of the country can admire this ancient beauty.
У 70-80 роки провели ремонт, були підключені комунікації. Згодом Союз розпався, на повну реставрацію забракло фінансів. І останніми роками ситуація з цією будівлею є незрозуміла (сподіваюся він буде належати державі!) Скажу чесно, мені як туристу все одно що буде в замку в майбутньому: готель, база відпочинку, картинна галерея. Головне, щоб він був відкритим для туристів, щоб українці та гості країни могли милуватися цією давньою красою.
The next point of our hike was the lake. Apart from us, there were a few fishermen there. And here is such beauty!
We went around the lake in a circle, constantly discovering new beautiful views of this pearl of architecture!
And here is the river that probably feeds these lakes. Here we finally rested a bit and drank tea and had a snack. The fatigue from walking the steep paths was pleasant. According to the plan, we had another castle, but I'll talk about it next time!
Let's save the past and discover the world together!
Наступним пунктом нашого походу було озеро. Окрім нас там було трохи рибалок. І ось такий красень лебідь!
Ми обійшли озеро по колу, постійно відкриваючи нові прекрасні види на цю перлину архітектури! Аж ось і річечка, яка мабуть живить ці озера. Тут ми врешті трохи відпочили і попили чаю та перекусили. Втома від гуляння стрімкими стежками була приємною. По плану в нас був ще один замок, але про нього я розповім наступного разу!
Бережімо минуле і відкриваймо світ разом!
Thanks for your reading!!! See you:)
