Hello to all lovers of travel!
Today my route runs to the north of Italy. I'm going to the town of Feltre. It is located at the foot of the Dolomites. I'm taking the train from Treviso. Travel time is about one hour.
Привіт всім любителям помандрувати!
Сьогодні мій маршрут пролягає на північ Італії. Я їду в містечко Фельтре. Воно розташувалося біля самого підніжжя Доломітів. Я їду поїздом з Тревізо. Час в дорозі близько однієї години.
I arrived in Feltre at 14.35 and had to find a road leading to the historic center. Fortunately, I saw the pointer and following it, I went up. Behind the house of the railway station with a small fountain and a monument to the tourist (I think so but not sure). I decided this because the man had a big suitcase in his hands.
Я прибула в Фельтре о 14.35 і змушена знайти дорогу, що веде до історичного центру. На щастя я побачила вказівник і слідуючи відповідно до нього, я пішла вверх. Позаду залишився будинок залізничної станції з маленьким фонтанчиком і пам'ятником туристові (я так думаю але не впевнена). Це я вирішила по тому, що в руках в того чоловіка велика валіза.
Along the way, I saw that the city was surrounded by mountains.
По дорозі я побачила, що місто навколо оточили гори.
Feltre was founded in the 1st century BC. This fortress city was an important center on the way through the Alps to present-day Germany. The city is associated with a tribe that settled in the Alps. For a long time the city belonged to the Romans. The city was well developed during the reign of the Roman Empire. But the empire fell and the city was destroyed and looted by the Huns, Visigoths, Lombards and Alans. For a long time the city was ruled by the dynasty of Bishop Visconti. After the death of the last ruler, Gian Galleazzo Visconti, the townspeople asked for support from the Venetian Republic. In 1404 the patrician Bartolomeo Nancy came to the city. For Feltre began a time of development, rise, a kind of revival. Luxurious houses are being built that still stand as if they had just been built.
Фельтре було засноване ще в 1 столітті до нашої ери. Це місто - фортеця було важливим центром на шляху через Альпи до теперішньої Німеччини. Місто повязують з плем'ям, що селилося в Альпах. Довгий час місто належало римлянам. Місто добре розбудовувалось в чеси правління Римською імперією. Але імперія пала і місто зазнало розрухи і грабунків через набіги гуннів, вестготів, лангобордів та аланів. Довгий період містом правила династія епископа Вісконті. Після смерті останнього правителя Джан Галлеаццо Вісконті містяни попросили підтримки у Венеціанської республіки. В 1404 році до міста приїхав намісник - патрицій Бартоломео Нанці. Для Фельтре почався час розбудови, підйому, своєрідного відродження. Будуються розкішні будинки, що до нинішнього дня стоять, наче тільки збудовані.
A huge cathedral appeared in front of me. This is the Cathedral of St. Peter the Apostle.
The cathedral impresses with its beauty and size. On the side is a high bell tower, built in 1392. The cathedral is located on a huge square. I walked around the cathedral to get a good look at all the details.
Переді мною появився величезний собор. Це катедральний собор Святого Апостола Петра.
Собор вражає своєю красою і розмірами. Збоку стоїть висока дзвіниця, збудована у 1392 році. Собор розташований на величезній площі. Я обійшла собор навколо щоб добре оглянути всі деталі.
The old town, surrounded by an old high wall is located on a high hill. You need to climb stairs or a steep road.
Старе місто, оточене старим високим муром знаходиться на високому пагорбі. Потрібно підніматися сходами або крутою дорогою.
In front of me I see a number of houses above the city wall, close to each other.
They seem very small because I stand very low.
Перед собою я бачу ряд будинків над міським муром, що тісно притулилися одне до одного.
Вони здаються дуже маленькими адже я стою дуже низько.
You can see this high wall that surrounds the old town. How tall and strong she is. In order not to go a long way, I decided to climb the stairs that were provided in the wall. I saw that the walls of the wall were both high and very thick. In times of war this was a necessity. After all, the city was built her citadel.
Ви можете бачити цю високу стіну, якою оточене старе місто. Яка вона висока і міцна. Щоб не йти довгою дорогою я вирішила піднятися сходами, що передбачені були в мурі. Я побачила, що стіни муру як високі, так і дуже товсті. В часи воєн це було необхідністю. Адже місто було збудоване яе цитадель.
What is not a house is a story. This, for example, served as a theater in which the famous Italian playwright Carlo Goldoni staged his plays. This playwright is called the Italian Moliere. The works mostly have comedic plots. He left his descendants more than 200 works. "Servant of Two Nobles", which we know well, was also written by Carlo Goldoni!
Що не будинок, то історія. Цей, наприклад слугував театром, в якому прославлений італійський драматург Карло Гольдоні ставив свої п'єси. Цього драматурга називають італійським Мольєром. Твори здебільшого мають комедійні сюжети. Він залишив нащадкам більше 200 творів. "Слуга двох вельмож", який ми добре знаємо також написав Карло Гольдоні!
Italians are very sensitive to beauty. They decorate their houses, yards, window sills with flowers. In old Feltre I met a house completely overgrown with wild grapes. In autumn, the leaves and vines are red and it seems that the veins - the rivers flow through this house. It was especially nice to see large pots of marigolds that smell like my Ukraine.
Італійці дуже чутливі до краси. Свої будинки, подвір'я, підвіконня вони прикрашають квітами. В старому Фельтре мені зустрівся будинок повністю оброслий диким виноградом. Восени листя і лоза почервонілі і здається, що вени - ріки течуть по цьому будинку. Особливо було приємно побачити великі вазони з чорнобривцями, що пахнуть моєю Україною.
Narrow streets, houses with small balconies, typical of the Renaissance. I walk on the old sidewalks and seem to plunge into the Middle Ages. The whole city seems to have frozen in the 15th century.
Вузенькі вулиці, будинки з маленькими балкончиками, притаманними епосі Відродження. Я ходжу по старезних тротуарах і ніби поринаю в середньовічну пору. Все місто наче застигло в 15 столітті.
Bovio Palace impresses with its decorative elements. In this palace is now a hotel for all comers who come for one purpose or another in this beautiful city among the mountains.
Палац Бовіо вражає своїми декоративними елементами. В цьому палаці зараз знаходиться готель для всіх бажаючих, що приїздять в тих чи інших цілях в це чудове місто серед гір.
Through the city gates, I go beyond the walls to see what is outside.
The first thing I liked was the city gate, where I caught the setting sun.
Через міські ворота я виходжу за межі мурів щоб роздивитися, що знаходиться зовні.
Перше, що мені сподобалось, це міська брама, в якій я зловила сонце, що заходить.
And the mountains of the Alps. Dolomites mountains. They are so huge. Their tops are covered with snow and sparkle in the sun. Because of this they seem even better. They are so close that it seems you can touch them with your hand. But I see that in the valley lies the city, the new Feltre. The houses are very compact at the foot of the mountains, protected from the piercing winds.
І гори Альпи. Гори Доломіти . Вони стоять такі величезні. Їхні вершини покриті снігом і виблискують під сонцем. Через це здаються ще кращими. Вони так близько, що здається, можна доторкнутися рукою. Але я бачу, що в долині розкинулось місто, нове Фельтре. Будинки дуже компактно влаштувалися біля підніжжя гір, захищені від пронизливих вітрів.
Going up, I saw a small church of the Holy Trinity. This is the only building in the Gothic style. And the only surviving building after the fire that razed the citadel in 1509. From the outside, the church is not remarkable. Inside are preserved medieval frescoes by famous Italian artists. Unfortunately the church is closed. She works on specific days.
Піднімаючись вгору, я побачила маленьку церкву святої Трійці. Це єдина будівля в готичному стилі. І єдина вціліла будівля після пожежі, яка зрівняла з землею цитадель в 1509 році. Зовні церква нічим не примітна. Всередині збереглися середньовічні фрески знаних італійських художників. Нажаль церква закрита. Вона працює в окремо визначені дні.
The higher I go, the more the incredible panorama opens up. I am on top of a mountain where Alboino Castle is located. It towers over the entire area of Feltre. Built in the 7th century by Lombards. Then the castle was rebuilt more than once. Alboino Castle is a kind of symbol of Feltre. Its tower - the bell tower can be seen when approaching Feltre.
Чим вище я піднімаюсь тим більше відкривається неймовірна панорама. Я знаходжуся на вершині гори, де знаходиться замок Альбойно. Він височіє над всім районом Фельтре. Побудований ще в 7 столітті лангобордами. Потім замок не раз перебудрвували. Замок Албойно є своєрідним символом Фельтре. Його вежу - дзвіницю видно ще при підході до Фельтре.
In the courtyard of the castle Alboyno there is a well that has always supplied water to the inhabitants of the castle. Can you imagine the depth of this well?
На подвір'ї замку Албойно зберігся колодязь, що у всі часи постачав воду жителям замку. Уявляєте, яка глибина цього колодязя?
From the castle, which was surrounded by an impregnable wall with four towers, there are two left. This is the Clock Tower, on the roof of which you can see the crescent moon.
Від замку, що був оточений неприступною стіною з чотирма вежами, залишилися дві. Це Годинникова вежа, на даху якої можна побачити півмісяць.
I wrote above that the tower - the bell tower - has been preserved almost in its original form on the territory of the castle. Very high, it was used to notify of a fire or an enemy attack. The bells on the tower also rang when the execution began.
Я писала вище, що на території замку збереглася майже в первісному вигляді вежа - дзвіниця. Дуже висока, вона слугувала для сповіщення про пожежу або про напад ворога. Також дзвони на вежі дзвонили коли починалася страта.
From the hill, where the castle buildings with towers are located, you can clearly see the mountains, houses covered with red tiles. It makes an unforgettable impression.
З пагорба, де розташовуються будівлі замку з баштами, добре видно гори, будинки, покриті червоною черепицею. Це справляє незабутнє враження.
At the bottom, at the foot of the Colle della Capre, is Piazza Maggiore. It was the site of the Roman Forum. The square has the shape of a square, surrounded on all sides by beautiful buildings. The square has always been the center of life of the townspeople.
In the middle are two statues facing each other. These are two prominent figures who played a major role in the development of Feltre. One of them is the humanist and educator Vittorino da Feltre. The second is Panfilo Castaldi, the first Italian printer.
Внизу, біля підніжжя пагорба Колле делла Капре, знаходиться площа Маджоре. Вона була місцем Римського форуму. Площа має форму квадрата, оточеного з усіх сторін прекрасними будівлями. Площа в усі віки була центром життя містян.
Посередині знаходяться дві статуї, що повнрнуті обличчям одна до одної. Це двоє видатних постатей, що відіграли велику роль у розвитку Фельтре. Один із них це гуманіст і просвітитель Вітторіно да Фельтре. Другий це Панфіло Кастальді, перший італійський друкар.
To the north of Piazza Maggiore is the church of Santi Rocco and Sebastiano. The church was built in 1576 by the citizens of Feltre as a vow to prevent famine and disease, which prevailed at this time in Europe. The church was the best building in the composition of Piazza Maggiore. The church has preserved frescoes by Italian artists. The wooden crucifix of master Francesco Terilli is also preserved.
На півночі площі Маджоре знаходиться церква Санті Рокко і Себастьяно. Церквп буда побудована в 1576 році громадянамт Фельтре як обітниця в запобіганні голоду, хворіб, що панували в цей час в Європі. Церква була найкращою будівлею в композиції площі Маджоре. В церкві збереглись фрески італійських художників. Також зберіглося дерев'яне Розп'яття майстра Франческо Теріллі.
The church is used both for worship and for various events. Concerts of classical artists, in particular operas, take place here.
One of the magnificent buildings surrounding Piazza Maggiore is the Guarneri Palace. The palace was designed by architect Giuseppe Sezugini in 1835. The house is created in neo-Gothic style. Now the house houses a music school, a recording studio, a restaurant. The palace hosts various exhibitions and concerts of classical and modern music.
Церква використовується як для богослужінь так і для різних імпрез. Тут відбуваються концерти класичних артистів, зокрема опери.
Одним з чудових будинків, що оточують площу Маджоре є палац Гварньєрі. Палац був побудований за проектом архітектора Джузепе Сезугіні 1835 році. Будинок створений в неоготичному стилі. Зараз в будинку розміщаються музична школа, студія звукозапису, ресторан. В палаці проводяться різноманітні виставки і концерти класичної та сучасної музики.
In the courtyard of the Guarneri Palace you can see the stables, decorated with a monumental loggia. Elements of exterior decoration surprise and enchant. It is impossible to take your eyes off the windows in the shape of a shamrock, the stars of David. Large wooden doors are decorated with carvings. The door handles are two copper figures depicting an Etruscan deity.
У внутрішньому дворі палацу Гварньєрі можна побачити конюшні, прикрашеної монументальною лоджією. Елементи зовнішнього оздоблення дивують і зачаровують. Очі немажливо відвести від вікон у формі трилистника, зірок Давида. Великі дерев'яні двері оздоблені різьбою. Ручки дверей це дві мідні фігури , що зображають етруське божество.
The streets of the ancient city are used as an open-air restaurant. I liked the improvised scenery. Especially the rose, which in late November bloomed so abundantly with amazing purple flowers.
Вулиці стародавнього міста використовуються як ресторан під відкритим небом. Мені сподобались імпровізовані декорації. Особливо троянда, що ще в кінці листопада так рясно зацвіла дивовижними пурпурними квітами.
It is quite cold in Feltre, which is not surprising in terms of the location of the city. The mountains are covered with snow and probably freeze at night. But the grass will be green. Dandelions are blooming. These colors combine well with each other. A few more photos from Feltre.
В Фельтре доволі поохолодно, що й не дивно з погляду розположення міста. Гори покриті снігом і вночі напевно підморожує. Але трава ще зелена. Цвітуть кульбаби. Ці кольори гарно поєднуються між собою. Ще трохи фотографій з Фельтре.
After seeing all the beauties of old Feltre, I begin to slowly descend. The sun has almost set over the mountains and I need to go home.
Оглянувши всі красоти старого Фельтре , я починаю помало спускатися вниз. Сонце вже майже сіло за гори і мені потрібно їхати додому.
Downstairs I was interested in one house. I don't know what the picture on the wall means. I understand that it is connected with the time and seasons. Very unusual. We can say unique.
Maybe a specialist will read my story. I would like to hear the purpose of this house in the comments.
Внизу мене зацікавив один будинок. Я не знаю що означає малюнок на стіні. Розумію, що він пов'язаний з часом і порами року. Дуже незвичний. Можна сказати унікальний.
Можливо прочитає фахівець мою розповідь. Хотілося б почути призначення цього будинку в коментарях.
I traditionally end my journey with a cup of fragrant coffee. And on the way home to Treviso.
The city of Feltre enchanted, touched, moved to ancient times. I want to come back here more than once because half a day is critically short to slowly admire the architecture, the atmosphere of the city. I will definitely share with you, my readers, my impressions of the trip.
I want my article to encourage people to travel.
Till next time!
Свою подорож я закінчую традиційно горнятком запашної кави. І в дорогу додому, до Тревізо.
Місто Фельтре зачарувало, зворушило, перенесло в давню епоху. Я хочу ще не раз повернутись сюди тому що пів дня критично мало щоб непоспішаючи милуватися архітектурою, атмосферою міста. Я неодмінно поділюся з вами , мої читачі, своїми враженнями від мандрівки.
Хочу щоб моя стаття спонукала людей до подорожей.
До нових зустрічей!
This Italian, unknown to me, approached me and offered to take a selfie with him.
Цей незнайомий мені італієць підійшов до мене і запропонував зробити з ним селфі.