Як і говорила в попередньому пості, що наступній буде присвячений моїм тваринам. Як раз трішки розкажу про себе і трішки не про війну, а про спогади.
З народження я жила з батьками у невеликому містечку у приватному секторі. І скільки себе пам'ятаю у на завжди було дуже багато котів від 5 до 8 і 2 чи 3 собаки. Тварини завжди були звичайні дворові не породисті. Рідні називали мене кошатницею, тому що вони завжди були зі мною, я їх годувала і лікувала, десь на дорозі підбирала і приносила додому.
Після закінчення школи вступати до Харківського інституту, а після інституту там і залишилася працювати, одружилася, народила сина.
As I said in a previous post, the next one will be about my animals. Just a little bit about myself and a little bit not about the war, but about the memories.
From birth I lived with my parents in a small town in the private sector. And as far as I remember, there have always been a lot of cats from 5 to 8 and 2 or 3 dogs. Animals have always been ordinary yard not purebred. My family called me a cat breeder because they were always with me, I fed and treated them, picked them up somewhere on the road and brought them home.
After graduating from school, she entered the Kharkiv Institute, and after the institute she stayed there to work, got married and had a son.
І основне місце проживання було у Харкові, до поки не почалася війна. Але, якщо чесно я до останнього не хотіла від'їздити з рідного міста з рідної домівки, залишати рідних. Оскільки там ще залишилися мій чоловік, він обороняє наше місто і його батьки, а також наша собака і кіт з кішкою.
And the main place of residence was in Kharkov, until the war began. But, to be honest, I didn't want to leave my hometown until the last minute, to leave my family. Since my husband is still there, he is defending our city and his parents, as well as our dog and cat and cat.
Знайомтесь Рей // Meet Ray
Його сестра Ельза - ми її подарували моєму батьку на День народження. // His sister Elsa - we gave it to my father for his birthday.
Тут їм 1 місяць // Here they are 1 month
Джоня // John
Его мама Соня//His mother Sonya
Їх ми дуже любимо, сумуємо і дуже сильно хвилюємося.
Ми з сином були з неділі півтори під обстрілами, поки в ранці не отримали повідомлення що неподалік від нас все село орки знищили враз. Після чого чоловік прийняв відразу рішення, щоб я з сином збирала речі і їхала до своїх батьків в інший регіон.
І ось я знову вдома і тут все також 7 котів і 2 собаки.
We love them very much, we miss them and we are very worried.
My son and I were under fire from Sunday and a half, until we received a message in our backpack that the orcs had destroyed the whole village near us at once. Then my husband immediately decided that my son and I would pack up and go to my parents in another region.
And here I am at home again and there are also 7 cats and 2 dogs.
Син дуже задоволений, тим що тут дуже багато котів.
The son is very happy that there are a lot of cats.
