Привіт друзі,
давненько я не писала в спільноту. Причиною цього стала моя поїздка до Києва.
У столиці я не була з вересня, а тому, коли моя подруга і по-сумісництву одногрупниця запропонувала сходити на вечірку, я погодилась. Для мене поїздки до Києва - це завжди радість, адже я обожнюю це місто з усіма його плюсами та мінусами. Навіть аварійні відключення світла не зупинили мене.
Hi friends,
I haven't written to the community for a long time. The reason for this was my trip to Kyiv.
I haven't been to the capital since September, and that's why when my friend and co-groupmate offered to go to a party, I agreed. For me, trips to Kyiv are always a joy, because I adore this city with all its pros and cons. Even emergency blackouts didn't stop me.
Та у даному пості я хотіла б поговорити не про це як я з'їздила на вікенд, а про події, які відбулися сьогодні.
Я приїхала додому, у Полтавську область сьогодні в обід. Так вийшло, що розклад потягів дуже змінили, і звичного та зручного для мене варіанту вже не було. Тому, я взяла собі квиток на дуже ранній рейс (6:50). І все йшло абсолютно спокійно, я приїхала додому, пішла на каву, як різко мені пишуть друзі з Києва, що чути вибухи. Кожен раз, коли прилітає по столиці, я хвилююся, адже там живуть мої близькі та знайомі, а тому в період повітряної тривоги і поки весь жах не скінчиться, я повністю занурююсь в новини та слідкую над оновленням інформації. На цей раз все було так само.
But in this post, I would like to talk not about how I went for the weekend, but about the events that took place today.
I came home to the Poltava region today at lunch. It so happened that the train schedule was greatly changed, and the usual and convenient option for me was no longer available. Therefore, I took a ticket for a very early flight (6:50). And everything was going absolutely calmly, I came home, went for coffee, how sharply my friends from Kyiv wrote to me that they could hear explosions. Every time a plane arrives in the capital, I worry, because my relatives and acquaintances live there, and therefore during the period of air anxiety and until all the horror is over, I completely immerse myself in the news and follow the update of information. This time everything was the same.
Сьогоднішні обстріли не тільки Києва, а й України в цілому - це черговий ганебний російський злочин, який дуже дорого нам коштує. Знову невинні жертви та зруйнована інфраструктура, знову заглиблення економіки у величезну глибоку яму...Хоча б здавалося, а скільки ще можна робити те, що робить країна-терорист?
Говорячи про власний досвід, мене не може не хвилювати той факт, що буквально позавчора ми з подругами відпочивали на Печерську. Тоді я відчувала себе у безпеці та і уявити, що зараз може прилетіти ракета - було дуже важко. Та це сталося. Не тоді як ми були там, а сьогодні...Загалом, це дуже цікаве питання: чому ми опиняємося в певних місцях у відповіднийчас? Це доля чи простий збіг обставин? Ніхто не знає.
Today's shelling not only of Kyiv, but also of Ukraine as a whole is another shameful russian crime that is costing us dearly. Again, innocent victims and destroyed infrastructure, again sinking the economy into a huge deep hole... It would seem, but how much more can you do what a terrorist country does?
Speaking about my own experience, I can't help but worry about the fact that literally the day before yesterday, my girlfriends and I were on vacation in Pechersk. At that time I felt safe, and it was very difficult to imagine that a rocket could arrive now. But it happened. Not when we were there, but today... In general, this is a very interesting question: why do we end up in certain places at the right time? Is it fate or a simple coincidence? No one knows.
Мені пощастило, я встигла виїхати до того, як почалася ракетна атака. А от деякі мої друзі, які були в той момент не вдома, змогли дібратися до себе лише ввечері, спочатку через перекрите метро, а потім через величезні затори у тому ж метрополітені.
Сподіваюся, що у вас все добре. Бережемо себе та своїх близьких та тримаймося разом. Все буде добре!
I was lucky, I managed to leave before the rocket attack began. But some of my friends, who were not at home at that moment, were able to get home only in the evening, first because of a blocked subway, and then because of huge traffic jams in the same subway.
I hope you are doing well. Let's take care of ourselves and our loved ones and stay together. Everything will be fine!
