Привіт, друзі.
Давно я не писала сюди. Останніми днями часу для написання постів зовсім не було. Життя знову закрутилося, і я нічого не втигаю робити. Вже говорила, але повторюся, що для мене такі активні дні - це завжди класний експіріенс, я люблю динамічність та активний спосіб життя, та все ж це віднімає доволі багато сил. Творчий хаос в житті (по-іншому не знаю як це назвати) починає доволі швидко набридати і хочеться повернутися до певних рутинних справ, щоб знову взяти своє життя під контроль. Загалом, люблю чергування таких періодів: не буває "застоїв" і не нудно жити. Баланс.
Hi friends.
I haven't written here for a long time. In recent days, there was no time to write posts at all. Life has turned around again, and I don't have time to do anything. I have already said, but I will repeat that such active days are always a great experience for me, I love dynamism and an active lifestyle, and yet it takes quite a lot of strength. The creative chaos in life (I don't know how else to call it) starts to get boring pretty quickly and I want to return to certain routine tasks in order to take control of my life again. In general, I like the alternation of such periods: there is no "stagnation" and life is not boring. Balance.
Декілька днів тому до нашої компанії друзів доєнався ще один хлопець - давній товариш, з яким особисто я не спілкувалася понад 3 роки. Передісторія така: ми колись дуже добре товаришували, але стався один випадок, хоча краще було б сказати ланцюжок не дуже приємних подій, які привели до того, що ми перестали спілкуватися. Обставини також цьому прияли - ми живемо не в одному місті, а також учимося взагалі далеко один від одного, так що, за ці роки фактично не пересікалися.
Не те, що б я дуже сильно образилася на цю людину, ні, але неприємний осадок лишився. І коли заходила річ про нього я завжди була скептично налаштована. А нещодавно він доєднався до нашої компанії, при чому дуже раптово.
Я не з тих людей, хто може затаїти образу на людину та презирати її до кінця днів (звісно якщо це щось не дуже серйозне). Я просто не можу довго ображатися та тримати в собі негатив, а тому легко йду на контакт.
У той вечір він поводився так наче ніяких образ і не було. Я також, бо мені вже всерівно на ті події, які були раніше.
A few days ago, another guy joined our company of friends - an old friend, with whom I personally have not communicated for more than 3 years. The background is this: we used to be very good friends, but there was one incident, although it would be better to say a chain of not so pleasant events that led to the fact that we stopped communicating. Circumstances also favored this - we don't live in the same city, and we also study far from each other, so we haven't actually crossed paths over the years.
Not that I was very offended by this person, no, but an unpleasant residue remained. And when it came to him, I was always skeptical. And recently he joined our company, and very suddenly.
I'm not one of those people who can harbor a grudge against a person and despise them for the rest of their days (unless it's something very serious, of course). I simply cannot be offended and keep negativity in me for a long time, so I easily go to contact.
That evening he behaved as if there were no insults. Me too, because I already don't care about those events that happened before.
У ці вихідні він також був у нашій компанії. Ми навіть потоваришували. Якось так. Життя непередбачуване, іноді старі друзі повертаються, а перерішні йдуть. Головне, на мою думку, мати відкрите серце та не таїти образ.
Дякую, що прочитали цей пост. До наступних зустрічей.
He was also in our company this weekend. We even became friends. Somehow. Life is unpredictable, sometimes old friends come back and old friends leave. The main thing, in my opinion, is to have an open heart and not hide a grudge.
Thanks for reading this post. Until the next meetings.
Джерело
