Привіт усім, хто читає цей пост.
Міжнародний жіночий день був 2 дні тому, а написати пост руки дійшли тільки зараз. Взагалі, у моїй голові постійний рій думок, які хочеться перетворити у слова і речення. Але щось заважає це зробити. Якась невидима перепона, апатія. А коли все ж сідаю писати, здається, що виходять очевидні й банальні речі. Та все ж, після того як пост готовий, я відчуваю себе легше.
8 березня - це важливий день-нагадування про досягнення суфражисток і феміністок минулого, а також нагадування того, що кожна жінка сама вершить свою долю й не є "відхиленням від нормального чоловіка". Це день нагадування того, що ми сильні й вільні.
8 березня в умовах війни - це не свято, яким ми його знаємо традиційно. Це день вдячності та поваги всім жінкам, які захищать нашу країну на передовій. 7 тисяч українок наразі обороняють нашу країну у складі Повітряних Збройних Сил України. Багато цивільних жінок дають відсіч окупанту, які вдерлися на нашу землю. Не пеншої поваги заслуговують усі, хто зараз трудиться за для швидшої перемоги України. Це і організація гуманітарної домопоги для наших військових, плетіння сіток, ліпка вареників, а також народження та виховання дітей у цей важкий для кожного з нас період.
Я не перестаю надихатися українськими жінками. Кожною. Моєю мамою, яка ходить на роботу зараз і допомагає розселювати людей, що евакуювались з Харкова. Моєю бабусею, яка тільки почувши про війну, уже рвонула дізнаватися, чи можна записатись до лав тероборони. Я пишаюся вольовими, прекрасними жінками України!
Слава Україні!
Hello everyone who reads this post.
International Women's Day was 2 days ago, and the hands to write a post have reached only now. In general, in my head is a constant a lot of thoughts that I want to turn into words and sentences. But something is preventing it from happening. Some invisible obstacle, apathy. And when I sit down to write, it seems that obvious and banal things.
March 8 is an important day - a reminder of the achievements of suffragettes and feminists of the past, as well as a reminder that every woman decides her own destiny and is not a "deviation from a normal man." This is a day to remind us that we are strong and free.
March 8 in the conditions of war is not a holiday as we traditionally know it. This is a day of gratitude and respect to all women who defend our country at the forefront. 7,000 women are currently defending our country in the Air Force of Ukraine. Many civilian women repel the occupier who invaded our land. Also worthy of respect are all those who are now working for a quick victory for Ukraine. This includes the organization of humanitarian aid for our military, weaving nets and giving birth and upbringing of children in this difficult period for each of us.
I do not stop being inspired by Ukrainian women. Each woman. My mother, who goes to work now and helps resettle people who were evacuated from Kharkiv. My grandmother, who had just heard about the war, was already eager to find out if it was possible to join the ranks of the defense. I am proud of strong-willed, beautiful women of Ukraine!
Слава Україні!