Коли переглядав свої архівні файли, пригадав історію, як я невдало придбав будинок.
Ми з дружиною довгий час проживали на орендованій квартирі, але завжди мріяли про власне житло. Хотілося будиночок, щоб трохи землі біля нього, трава, вольєр для собаки , місце для автомобіля. І обов'язково високий паркан, щоб ми нікому не заважали і нас, щоб не було видно. Коли пощастило назбирати трохи грошей, мрія стала реальністю. Хоч це був не цілий будинок, а лише половина, ми таки його придбали.
When I was looking through my archive files, I remembered the story of how I failed to buy a house.
My wife and I lived in a rented apartment for a long time, but we always dreamed of owning our own home. I wanted a house, some land near it, grass, an aviary for a dog, a place for a car. And necessarily a high fence, so that we do not disturb anyone, and we are not visible. When I was lucky enough to collect some money, the dream became a reality. Although it was not the whole house, but only half, we still bought it.
Коли щось тобі сподобалось, то зазвичай, від запаморочення мозку не звертаєш на деякі речі уваги, а попереднім господарям не задаєш достатньо питань про особливості будинку. А дарма.
Частина будинку була не нова, але ремонт, дизайн інтер’єру, комплектація меблями та побутовою технікою нас повністю влаштовувала. Швидко підписали угоду і переїхали з орендованої квартири в заповітне власне житло. Був трохи захаращений двір, але швидко навели порядок. Дуже раділи, що на ділянці є два дерева, ще й того року рясно вродили груші і яблука, є місце для автомобіля.
When you liked something, you usually don't pay attention to some things due to dizziness, and you don't ask the previous owners enough questions about the features of the house. And for nothing.
Part of the house was not new, but we were completely satisfied with the renovation, interior design, furnishing and household appliances. They quickly signed the agreement and moved from the rented apartment to their cherished own home. The yard was a little messy, but they quickly put it in order. They were very happy that there were two trees on the plot, they bore pears and apples abundantly that year, and there was room for a car.
Ейфорія від покупки зникла вже через декілька днів. Виявилось, що весь будинок масово заселений мишами. Вони гризли і пищали вночі, влаштовували перегони під підлогою і над стелею, навіть бігали по подушках. Спочатку боролись різними ядами, але нічого не допомагало. Проблема вирішилась лише тоді, коли взяли в волонтерів маленького котика. Як не дивно, навіть присутність в будинку кота місячного віку, заставила мишей піти назавжди.
Потім був потоп на кухні, бо як з’ясувалось, труби водопостачання дуже старі та іржаві. З цією проблемою я справився самотужки.
Через короткий період часу перестала працювати каналізація, нечистоти виливалися не в вигрібну яму, а кудись під землю, що на куті будинку аж утворювалась калюжа. З цим було складніше справитись, але різноманітними тросиками, дротами, так сяк я прочистив цю каналізацію.
Ну вже після того, як основні недоліки я виправив, думав, що далі все буде добре.
The euphoria from the purchase disappeared after a few days. It turned out that the whole house was massively inhabited by mice. They gnawed and squealed at night, arranged races under the floor and above the ceiling, even ran on pillows. At first, they fought with various poisons, but nothing helped. The problem was solved only when a small kitten was taken as a volunteer. Oddly enough, even the presence of a month-old cat in the house made the mice leave forever.
Then there was a flood in the kitchen, because as it turned out, the water supply pipes are very old and rusty. I coped with this problem on my own.
After a short period of time, the sewage system stopped working, the sewage did not flow into the cesspool, but somewhere underground, which even formed a puddle in the corner of the house. It was more difficult to deal with, but with various cables, wires, that's how I cleaned this sewer.
Well, even after I corrected the main shortcomings, I thought that everything would be fine from now on.
Коли раптом на нашій вулиці з’явилась будівельна техніка і по всій вулиці проклали новий асфальт, то радості не було меж.
Але ж диявол ховається в деталях. Коли пішов дощ, а потім переріс в зливу, то вся вода, яка зібралась на вулиці, а це 700 метрів, потекла до мене в двір. Десятки кубометрів за декілька хвилин.
When construction equipment suddenly appeared on our street and new asphalt was laid all over the street, the joy knew no bounds.
But the devil is in the details. When it started to rain, and then turned into a downpour, all the water that collected on the street, which is 700 meters, flowed into my yard. Dozens of cubic meters in a few minutes.
З’ясувалось, що мені дуже ‘повезло’, бо будівельники на всю вулицю улаштували лише один зливовий колодязь і змонтували його саме біля моїх воріт. Іх насправді по проекту мало бути ще декілька, але не вистачило бюджетних коштів. Звернення до органів влади ніякого результату не дало. Відповідь була риторична: коштів нема, але ви тримайтесь.
It turned out that I was very "lucky", because the builders arranged only one storm drain for the entire street and installed it right next to my gate. Actually, there should have been several more of them according to the project, but there were not enough budget funds. Addressing the authorities did not yield any results. The answer was rhetorical: there are no funds, but you hold on.
Ну я протримався так декілька років, після зливи ходив по двору в чоботях, після кожної зливи прибирав двір від сміття, яке вода приносила в двір з усієї вулиці.
Well, I lasted like this for several years, after a downpour I walked around the yard in boots, after every downpour I cleaned the yard from the garbage that the water brought into the yard from all over the street.
Ця історія для мене закінчилась щасливо. Я продав цей будинок, а щоб нові власники мене в майбутньому не проклинали, розповів їм всю правду. Вони все таки купили будинок, ми навіть ще деякий час спілкувались і претензій до мене не було. Може їм вдалось виправити ці недоліки, може злив більше не було, а може то просто було не моє.
This story ended happily for me. I sold this house, and so that the new owners would not curse me in the future, I told them the whole truth. They still bought the house, we even talked for a while and there were no complaints against me. Maybe they managed to fix these flaws, maybe there were no more drains, or maybe it was just not mine.
